Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ

справа № 0308/17125/12

провадження № К/9901/13069/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Виконавчий комітет Луцької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К."

розглянувши у письмовому провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області у складі судді Пушкарчук В.П. від 15 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В. від 24 травня 2016 року, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Луцької міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К.", в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.04.2010 року № 209-1 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами», рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 31.05.2010 року № 346-1 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами», зобов'язати організувати громадські слухання щодо доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням, а саме не проведено належним чином громадські слухання щодо доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку окремо. Вказує, що належним чином про проведення громадських слухань мешканці будинків повідомлені не були.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що про проведення громадських слухань мешканці будинків не були належним чином повідомлені. Громадські слухання відбувались одночасно за декількома будинками та за відсутності кворуму. Вважає, що рішення виконкому прийняте з порушенням Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги та Порядку формування тарифів на послуги з утримування будинків, споруд і прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що 01 квітня 2010 року виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення № 209-1 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами». Даним рішенням встановлено для житлово-комунальних підприємств №№ 2, 3, 7, 11 та погоджено Товариству «М.Ж.К.» і Луцькій кооперативній житлово-експлуатаційній конторі № 8 ЖБК тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по кожному будинку, згідно з додатками 1-6 (а.с. 24, 25, 26-38).

31 травня 2010 року виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення № 346-1 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами».

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.04.2010 року № 209-1 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами», суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказаним рішенням права позивача не порушено, тому що у додатку 6 до нього тарифи для будинку АДРЕСА_1 не затверджувались.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Оскільки позивач як споживач послуг зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 та рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.04.2010 року № 209-1 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами» тарифи для будинку АДРЕСА_1 не затверджувались, а затверджувались лише тарифи на послуги для будинку АДРЕСА_2, то права позивача жодним чином не порушено.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваженння виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема пп.2 п. «а» ч.1 ст. 28 вказує на те, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 цього Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. ст. 11 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" громадські слухання у сфері житлово-комунальних послуг проводяться в порядку, визначеному статутом територіальної громади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року N 529 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі-Порядок). Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п. 2 Порядку тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком (далі - типовий перелік).

Виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань.

За результатами громадських слухань перелік послуг за кожним будинком може бути зменшено виконавцем порівняно з типовим переліком за умови одержання у строк до 30 днів з дати проведення громадських слухань, оформленого письмово в установленому законодавством порядку рішення власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) про забезпечення надання послуг, запропонований виконавцем перелік яких зменшено.

У разі, коли перелік послуг зменшується, виконавець перераховує тарифи і подає новий розрахунок тарифів відповідному органові місцевого самоврядування, що приймає рішення про його затвердження (погодження).

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком.

Послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Згідно ст. 27 Статуту територіальної громади м. Луцька громадські слухання - це офіційне засідання органу місцевого самоврядування (представленого дорадчим комітетом), на якому міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів місцевого самоврядування, посадові особи комунальних підприємств та установ зустрічаються із лучанами, знайомляться з їхніми думками, враженнями, зауваженнями, пропозиціями з приводу важливих проблем міського життя чи заходів, що міська влада збирається здійснити.

За результатами громадських слухань приймаються рішення більшістю голосів присутніх. Пропозиції, що ухвалені за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами і посадовими особами міського самоврядування протягом 1 місяця з дня одержання пропозицій. Рішення громадських слухань, а також рішення органів місцевого самоврядування та її посадових осіб по розгляду рішень громадських слухань оприлюднюються не пізніше ніж за 7 днів з дня ухвалення рішення (рішення, пропозицій, розпорядження, наказу тощо) через міські засоби масової інформації.

Матеріалами справи підтверджується, що громадські слухання щодо доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку АДРЕСА_1 відбулись 19 квітня 2010 року у актовому залі ТОВ «М.Ж.К.», що підтверджується протоколом № 99/М.Ж.К. громадських слухань щодо доведення розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 31.05.2010 року № 346-1 прийняте у межах повноважень та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз