Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.10.2018 року у справі №813/1253/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа №813/1253/17

адміністративне провадження №К/9901/62507/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пам'ять-Плюс»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 (головуючий суддя - Брильовський Р.М.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді - Ільчишин Н.В., Гудим Л.Я.)

у справі 813/1253/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пам'ять-Плюс»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пам'ять-Плюс» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 22.03.2017 № 372 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки виданий з порушенням вимог частини другої пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Позивач зазначив, що оскаржуваним наказом призначена перевірка з питань, які вже були предметом попередньої перевірки Товариства.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 11.05.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018, у задоволенні адміністративного позову Товариства відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що при прийнятті наказу від 22.03.2017 № 372 контролюючим органом не порушено вимог пункту 78.2 статті 78 ПК України, оскільки заявлені до перевірки періоди не можна вважати такими, що охоплювалися іншими перевірками та становили їх предмет, так як попередня перевірка не відбулася.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Товариство звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позов. При цьому в обґрунтування касаційної скарги Товариство зазначило, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про правомірність дій відповідача при призначенні перевірки.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області наказом від 22.03.2017 № 972 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України призначило документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаєморозрахунків із ТОВ «Компанія БТС» за період жовтень 2014 року, ТОВ «Тоніс ЛТД» за період листопад, грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року з 22.03.2017 тривалістю 5 робочих днів.

Головний ревізор-інспектор ГУ ДФС у Львівській області Горпинюк Т.С. на підставі вказаного наказу та направлення на перевірку № 1767 від 22.03.2017 здійснив вихід за юридичною адресою позивача з метою проведення позапланової перевірки, однак Товариство відмовило у наданні доступу для проведенні перевірки, в результаті чого складено акт «Про недопуск до проведення перевірки» № 57/13-01-14-08/35327681 від 22.03.2017.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ГУ ДФС у Львівській області правомірно призначило документальну позапланову виїзну перевірку Товариства, з чим погоджується й колегія суддів з огляду на наступне.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Так, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Цим же пунктом передбачено, що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків проводиться виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 ПК України, та за умови пред'явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Натомість недотримання контролюючим органом будь-якої з вказаних умов призначення та проведення перевірки зумовлює виникнення у платника податків права не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство не допустило посадову особу ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки у зв'язку з порушенням контролюючим органом, на думку позивача, пункту 78.2 статті 78 ПК України при прийнятті оскаржуваного наказу.

Колегія суддів, погоджуючись із судами попередніх інстанцій, вважає вказані доводи Товариства необґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно з абзацом другим пункту 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Тобто наведена норма встановлює обмеження щодо проведення документальної позапланової перевірки з указаних підстав, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були предметом дослідження під час проведення попередніх перевірок платника податків.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та не заперечувалось сторонами, ГУ ДФС у Львівській області 13.03.2017 прийняло наказ № 805 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Пам'ять-Плюс» з питань взаєморозрахунків із ТОВ «Компанія БТС» за період жовтень 2014 року, з ТОВ «Тоніс ЛТД» за період листопад, грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року з 13.03.2017 тривалістю 5 робочих днів.

Однак, перевірка на підставі вказаного наказу не проводилася, оскільки Товариство не допустило посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до її проведення та оскаржило наказ до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018, у справі № 813/1008/14 у задоволенні позову Товариства до ГУ ДФС у Львівській області про скасування наказу від 13.03.2017 № 805 відмовлено.

Таким чином, враховуючи те, що перевірка на підставі наказу від 13.03.2017 № 805 фактично не була проведена, акт не складався, то відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вимог пункту 78.2 статті 78 ПК України при прийнятті наказу від 22.03.2017 № 372. Тобто питання, що були визначені згідно з оскаржуваним наказом предметом перевірки, не були предметом дослідження під час проведення перевірки на підставі наказу від 13.03.2017 № 805 з огляду на ту обставину, що така перевірка не проводилася.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про те, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС у Львівській області прийнятий з порушенням вимог пункту 78.2 статті 78 ПК України, не відповідають дійсності, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Пам'ять-Плюс» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Т.М. Шипуліна

Р.Ф. Ханова