Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.06.2019 року у справі №1940/1534/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №1940/1534/18

адміністративне провадження №К/9901/15839/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О..,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу № 1940/1534/18

за позовом за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Коваля Р.Й., суддів: ГулякаВ.В., Ільчишин Н.В.),

І. Суть спору:

1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, скаржник) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 882 від 02.07.2018 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби;

- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 663 о/с від 09.07.2018 в частині звільнення його зі служби;

- поновити його на службі в поліції;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуваючи у відрядженні у м. Києві, він у неробочий час проводив власне дозвілля на власний розсуд, при цьому не посягав на права та свободи інших громадян, не вчиняв будь-якої матеріальної чи моральної шкоди, в тому числі своїми діями не підривав авторитет Національної поліції. Також звернув увагу на те, що під час проведення службового розслідування допитані особи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не підтвердили те, що позивач поводив себе зухвало, агресивно, принижував честь та гідність громадянки ОСОБА_7 , а лише зазначили, що позивач можливо перебував в стані алкогольного сп`яніння, враховуючи зовнішні ознаки останнього. Таким чином, комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку про те, що він поводив себе зухвало, агресивно, принижував честь та гідність громадянки ОСОБА_7 лише з пояснення самої особи останньої без будь-яких інших належних доказів.

3. Додатково зазначив, що його огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1452/735), так як такий огляд проводився зі спливом двох годин з моменту виявлення підстав його проведення. Зазначив, що пояснення від нього відбиралися тоді, як зазначено у висновку службового розслідування, коли він перебував в стані алкогольного сп`яніння, чим порушено статтю 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Закон № 3460-IV).

4. Крім того, звернув увагу на те, що відповідно до частини десятої статті 14 цього Закону при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Проте, комісія з проведення службового розслідування при визначенні позивачу дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП не встановлювала жодних обставин, які визначені частиною десятою статті 14 Закону № 3460-IV, в тому числі не врахувала, що такий вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

5. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позовні вимоги було задоволено повністю.

6. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факту виявлення порушення позивачем, що виразилось у зухвалій, агресивній поведінці, приниженні честі та гідності громадянки, використанні нецензурної лексики у громадському місці 15.06.2018 в стані алкогольного сп`яніння, а також те, що відповідач неналежним чином провів службове розслідування, як це визначено Інструкцією № 230 та Законом № 3460-IV, а звільнення позивача із займаної посади, як крайній захід дисциплінарного впливу не відповідає тяжкості вчиненого проступку.

7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року було скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог було.

8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що були доведені обставини, що стали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, і як наслідок, законності оскаржуваних наказів, при прийнятті яких відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

10. У касаційній скарзі позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що службове розслідування проведено поверхнево, а висновок службового розслідування зроблено без урахування усіх обставин справи. На думку скаржника, відсутні підстави для застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

11. Позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення першої інстанції.

12. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

13. ОСОБА_1 проходив службу в управлінні патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) на посаді поліцейського роти № 1 батальйону, маючи спеціальне звання - капрал поліції.

14. На підстав наказу ДПП № 773 від 07.06.2018 «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» позивач з 10.06.2018 по 06.07.2018 був відряджений до м.Києва з метою тренувань та участі в урочистому заході з нагоди святкування третьої річниці дня Національної поліції України (а.с. 37).

15. 15.06.2018 до ДПП у телефонному режимі надійшла інформація від працівників Національної академії внутрішніх справ (далі - НАВС) щодо порушення службової дисципліни позивачем, який тимчасово проживав у гуртожитку НАВС № 5, кімнаті № 703, що знаходиться за адресою: м . Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

16. У зв`язку з цим відповідач видав наказ № 2685 від 15.06.2018 «Про призначення та проведення службового розслідування», яким призначив службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем, проведення якої доручив відповідній комісії. Також, цим наказом відсторонено позивача від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування (а.с. 38).

17. За підсумками службового розслідування складено висновок від 02.07.2018, у якому встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, другої, третьої, шостої, восьмої та десятої пункту 1, частини четвертої пункту 1 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», що виразилось у зухвалій, агресивній поведінці, приниженні честі та гідності громадянки, використанні нецензурної лексики у громадському місці 15.06.2018 в стані алкогольного сп`яніння.

18. Керуючись пунктом 8 частини першої статті 12 Закону № 3460-IV комісія з проведення службового розслідування вирішила поліцейського роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (а.с. 18-23).

19. На підставі зазначеного висновку відповідач видав наказ № 882 від 02.07.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким наказано звільнити позивача зі служби в поліції. (а.с. 16)

20. Наказом № 663 о/с від 09.07.2018 «По особовому складу», згідно якого капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського роти № 1 батальйону звільнено зі служби з управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (а. с. 17).

21. Не погоджуючись із наданими відповідями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

24.1. Частина перша статті 18. Поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

24.2. Частина перша статті 19. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

24.3 Частина друга статті 19. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

24.4. Частина перша статті 64. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

" Я , (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

25.5. Пункт 6 частини 1 статті 77. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

26. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (поширюється на поліцейських до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII)

26.1. Стаття 1. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

26.2. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

26.3. Стаття 2. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

26.4. Частина перша статті 5. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

26.5. Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

26.6. Стаття 14. З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

26.7. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

26.8. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

26.8. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

26.9. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

26.10. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

26.11. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

26.12. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

26.13. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

26.14. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

26.15. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

26.16. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

26.17. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов`язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

26.18. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

26.19. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

26.20. Особа рядового або начальницького складу органу внутрішніх справ, яка повідомила про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим працівником міліції, не може бути звільнена із служби чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з таким повідомленням.

26.21. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

26.22. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

27. Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ врегульовано Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230, зареєстрованою Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 (далі - Інструкція).

27.1. Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

27.2. Згідно із п. 2.5 розділу II Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб рядового та начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

27.3. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п. 2.6 розділу II Інструкції).

28. Правила етичної поведінки поліцейського під час виконання службових обов`язків, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2016 року за № 1576/29706)

28.1. Відповідно до абзаців першого - третього, шостого - десятого пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВСА України № 1179 від 09.11.2016 (далі - Правила) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність;

- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

28.2. Пункт 1 розділу ІІ. Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

28.3. Пункт 2 розділу ІІ. Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

28.4. Відповідно до пункту 3 Розділу IV за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

28.5. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

VI. Позиція Верховного Суду

29. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

32. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

33. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугувало те, що 15.06.2018 близько 02 год. 00 хв. позивач на другому поверсі коридору гуртожитку НАВС № 5 гучно вмикав музику на телефоні, на що чергова гуртожитку ОСОБА_7 , зробила йому зауваження. У відповідь чергова гуртожитку почула в свою адресу багато нецензурної лексики. Позивач почав себе вести агресивно, зухвало, принижував її честь та гідність, з чого стало зрозуміло що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить висновок Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» за №006408, складеним 15.06.2018 о 14 год. 05 хв., встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 49-50) та матеріали службового розслідування.

34. Крім того, 18.06.2018 ОСОБА_1 , пояснив, що 14.06.2018 орієнтовно о 20 год. 00 хв. він прийшов до вказаного гуртожитку в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з тим, що чергова гуртожитку не захотіла впускати його до приміщення гуртожитку, то між ним та черговою гуртожитку НАВС № 5 ОСОБА_7 відбувся конфлікт, у ході якого він виражався нецензурною лексикою. Надалі, після конфлікту він пішов спати до своєї кімнати. Водночас зазначив, що у вчиненому розкаюється, готовий понести дисциплінарну відповідальність та бажає надалі працювати у Національній поліції.

35. Поведінка позивача під час цих подій не відповідає етичним нормам поліцейського щодо формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також не сприяє посиленню авторитету та довіри громадян до поліції, позаяк наявними у справі доказами підтверджується факт грубого порушення службової дисципліни та правил етичної поведінки працівником поліції ОСОБА_1

36. Колегія суддів зазначає, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим і у цьому випадку відповідач мав врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно. ставлення особи до виконання посадових обов`язків.

37. Проте, касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції надав правильну оцінку наявним в матеріалах справи доказам без порушень вимог процесуального права.

38. Вимоги касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів.

39. Враховуючи встановлені судами обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності й з обраним видом стягнення.

40. Таким чином висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

VII. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Дашутін

М.М.Яковенко