Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №806/2975/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Київ

справа №806/2975/17

провадження №К/9901/51040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2018 року (судді Моніч Б. С., Капустинський М. М., Охрімчук І. Г.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі також відповідач, Житомирський прикордонний загін) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 6 лютого 2018 року позов задовольнив частково.

3. Відповідач оскаржив указане рішення в апеляційному порядку.

4. Апеляційну скаргу від імені Житомирського прикордонного загону подано представником за довіреністю ОСОБА_2.

5. На підтвердження повноважень представника надано копію довіреності від 2 січня 2018 року № 14/11, якою Житомирський прикордонний загін уповноважив представника - ОСОБА_2., з-поміж іншого, представляти інтереси довірителя при розгляді справ у судах всіх інстанцій, оскаржувати рішення та ухвали суду.

6. Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 5 квітня 2018 року повернув апеляційну скаргу Житомирського прикордонного загону на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року.

7. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутній документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 на здійснення від імені Житомирського прикордонного загону його процесуальних прав та обов'язків.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Відповідач, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ІІІ. Оцінка Верховного Суду

10. За приписами частин 1 , 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

11. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.

12. Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

13. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

14. Частиною 6 статті 59 КАС України обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

15. Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (надалі - ДСТУ 4163-2003), Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

16. Так, відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

17. Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

18. Проаналізувавши матеріали справи, Верховний Суд констатує, що додана представником до апеляційної скарги на підтвердження її повноважень копія довіреності вищезгаданим вимогам не відповідає, а саме: у написі про засвідчення копії не зазначено дати її засвідчення.

19. Отже, висновок апеляційного суду про невідповідність поданої разом із апеляційною скаргою копії довіреності вимогам статті 59 КАС України є правильним.

20. Разом із цим, суд апеляційної інстанції помилково керувався нормами Закону України "Про нотаріат" і дійшов висновку про те що допустимим є посвідчення копій документів суддею чи нотаріусом.

21. Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду апеляційної інстанцій від 5 квітня 2018 року - змінити у мотивувальній частині. В іншій частині оскаржуване судове слід залишити без змін у порядку статті 351 КАС України.

VII. Судові витрати

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити частково.

2. Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2018 року у справі № 806/2975/17 змінити в частині мотивування підстав для повернення апеляційної скарги та викласти відповідне мотивування у редакції цієї постанови.

3. В іншій частині ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2018 року у справі № 806/2975/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич