Ухвала КАС ВП від 21.05.2018 року у справі №826/7160/16

Друк

Пошук

356

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2018 року у справі №826/7160/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2020 року

Київ

справа №826/7160/16

адміністративне провадження №К/9901/50888/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/7160/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Аліменка В.О., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю)

І РУХ СПРАВИ

1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправним повернення без виконання Головним управлінням ДКС у м. Києві виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а;

- зобов`язати ГУ ДКС у м. Києві виконати виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інтерформ» витрат на проведення судової експертизи у розмірі 46 809,00 грн. У заяві від 03.08.2017 позивач конкретизував, що зазначене повернення оформлено листом від 23.10.2015 № 05-08/1773-13326.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» без виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а, що оформлено листом від 23.10.2015 № 05-08/1773-13326. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) виконати виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» (код ЄДР 24593200; адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 125) витрат на проведення судової експертизи у розмірі 46 809,00 грн.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 у справі № 826/7160/16.

6. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г. відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 826/7160/16 (провадження К/9901/50888/18).

7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 07 червня 2019 року касаційну скаргу у справі № 826/7160/16 (провадження К/9901/50888/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.

8. Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2019 року прийняв до провадження вищевказану касаційну скаргу.

9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначив, що кошти на проведення експертиза, про стягнення яких просить позивач, на рахунки Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві не надходили, а тому і підстави для їх списань з рахунку відповідача - відсутні.

10. Касатор надав заперечення на відзив, в яких вказав, що ним в ході судового розгляду справи надавалось підтвердження зарахування коштів за проведення судової експертизи до державного бюджету України, а тому стягнення таких коштів на його користь має бути виконане саме відповідачем.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 у справі № 810/3396/13-а вирішено, крім іншого, стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 46 809 грн.

12. 28 серпня 2014 року судом видано виконавчий лист про стягнення, зокрема, витрат за проведення експертизи у розмірі 46 809 грн., із зазначенням, що судове рішення набрало законної сили 07.08.2014.

13. 06.04.2015 за № 02/148 стягувачем сформовано заяву про виконання судового рішення, яку подано до ГУ ДКС України у м. Києві.

14. 19.05.2015 за № 06-08/2215-6014 ГУ ДКСУ у м. Києві стягувачу надано відповідь, в якій, крім іншого, зазначено, що списання коштів здійснюється з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховані. Зазначено також, що згідно платіжного доручення від 10.10.2013 № 1544 кошти у сумі 46809,00 грн. були зараховані на рахунок Київського НДІ судових експертиз МЮУ № 31255272210579 «Рахунок для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ». Отже, як зазначено у відповіді, оскільки у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» бюджетні призначення на повернення витрат на проведення судових експертиз не передбачені, тому рахунки, з яких би здійснювалось таке відшкодування, в ГУ відсутні.

15. Вказаним листом позивачу повернуто виконавчий лист.

16. Надалі позивач звернувся до ГУ ДКСУ у Київській області із заявою від 16.07.2015 № 02/262 відносно повернення судового збору. Листом ГУ ДКСУ у Київській області від 05.08.2015 позивача проінформовано повернення судового збору. Водночас, на адресу ГУ ДКСУ у м. Києві направлено оригінал виконавчого листа від 07.08.2014 № 810/3396/13-а для повернення витрат з проведення судової експертизи.

17. 06.08.2015 позивач звернувся до ГУ ДКСУ у м. Києві щодо повернення витрат на проведення судової експертизи, додавши копії судових рішень та зазначивши, що оригінал виконавчого листа надано ГУ ДКСУ у Київській області.

18. У відповідь на вказану заяву ГУ ДКСУ у м. Києві листом від 21.08.2015 № 05-08/1493-11017 повідомило позивача, що у поданому пакеті документів відсутній виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва, хоча цей виконавчий лист видавався Київським окружним адміністративним судом та в оригіналі був надісланий із вищезгаданим листом ГУ ДКСУ у Київській області. Зазначено також, що після отримання оригіналу виконавчого листа ГУ ДКСУ у м. Києві здійснить заходи щодо виконання рішення суду.

19. 09.09.2015 листом № 02/311 «Щодо поновлення безспірного списання коштів» позивач знову звернувся до ГУ ДКСУ у м. Києві із нагадуванням вищенаведених обставин та просив виконати рішення суду.

20. Листом від 23.10.2015 № 05-08/1773-13326 ГУ ДКСУ у м. Києві рекомендувало позивачу звернутися до суду для внесення змін до рішення, а саме змінивши Державний бюджет України на ДПІ в Обухівському районі ГУ ДВС у Київській області. Враховуючи наведене, виконавчий лист повернуто без виконання. Вказана відповідь отримана позивачем 11.11.2015, що не заперечується відповідачем.

21. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з позовом до суду, оскільки на його думку така бездіяльність та такі дії відповідача порушують його права, зокрема, щодо відшкодування витрат на судову експертизу на підставі рішення суду, яке підлягає безумовному виконанню.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що саме органам казначейства надано право безспірного списання коштів з рахунка, на якому обліковуються кошти доходів бюджету. Іншим державним органам, окрім органів казначейства, повноважень щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів не надано. З огляду на викладене, відмова ГУ ДКСУ у м. Києві виконати виконавчий лист, виданий Київським адміністративним судом з наведених у цій відмові підстав є протиправною.

23. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що посилання Головного управління Казначейства у листі від 23.10.2015р. №05-08/1773-13326 на необхідність звернення позивача до суду із заявою про внесення змін до рішення, а саме замінивши Державний бюджет України на ДПІ в Обухівському районні ГУ ДФС у Київській області є вірним та обґрунтованим. У зв`язку з тим, що позивачем не було надано рішення суду про внесення змін до рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2014р. у справі № 810/3396/13-а про зміну боржника «замінивши Державний бюджет України на ДПІ в Обухівському районні ГУ ДФС у Київській області» та виконавчий лист відповідно, апеляційний суд прийшов до висновку, що Головне управління Казначейства не мало підстав для виконання виконавчого листа у відповідності до вимог п. 19 Порядку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. У касаційній скарзі касатор вказав, що у разі, якщо законом відповідний вид надходжень до державного бюджету не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються ці кошти за кодом класифікації доходів бюджету «Інші надходження».

25. На думку касатора, позиція апеляційного суду щодо можливості стягнення коштів лише із рахунків, на які їх попередньо було зараховано, є помилковою, оскільки відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України (на час спірних правовідносин) до судових витрат які відшкодовуються із Державного бюджету України належать зокрема витрати на правову допомогу, на відрядження, на залучення перекладачів, тощо, які до державного та місцевого бюджету відповідно до чинного законодавства не перераховуються та як доходи відповідних бюджетів не обліковуються. Натомість іншим державним органам, окрім органів казначейства, повноважень щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів не надано.

26. Стосовно доводів відповідача про необхідність внести зміни до рішення суду, яке підлягає виконанню, касатор зазначив, що Київський окружний адміністративний суд приймаючи постанову від 01.04.2014 по справі № 810/3396/13-а, керувався чинною на той час редакцією частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлювала, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 174 «Про затвердження Інструкції з діловодства в адміністративних судах», у виконавчому листі зазначається резолютивна частина судового рішення. На підставі викладеного вище, 28.08.2018 Київським окружним адміністративним судом за результатами розгляду та вирішення спірних правовідносин, видано виконавчий лист у судовій справі № 810/3396/13-а, яким постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» (код ЄДРПОУ: 24593200) судові витрати, що відповідає резолютивній частині судових рішень у справі.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

28. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі №810/3396/13-а адміністративний позов ТОВ «Інтерфом» задоволено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року постанова Київського окружного адміністративного суду залишена без змін.

30. Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

31. Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

32. Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, на час прийняття судових рішень та оформлення виконавчого листа), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

33. 28 серпня 2014 року Київським окружним адміністративним судом, за результатами розгляду та вирішення спірних правовідносин, видано виконавчий лист у судовій справі № 810/3 396/13-а, яким постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» (код ЄДРПОУ: 24593200) судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 46 809 (сорок шість тисяч вісімсот дев`ять) грн. 00 коп. Строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання - до 07.08.2015.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент вирішення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

35. Відповідно до статті 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов`язковим для виконання.

36. Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

37. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржник є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

38. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення регулюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (далі - Порядок №845)

39. Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

40. Пункт 17 Порядку №845 передбачає, що стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

41. Згідно з пунктом 19 Порядку №845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

42. Судами встановлено, що витрати на проведення судової економічної експертизи згідно платіжного доручення від 10.10.2013 №1544 були зараховані на рахунки НДІ судових експертиз МЮУ № 31255272210579.

43. Відповідно до пункту 4 Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 N 217, рахунки для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ відкриваються за балансовим рахунком 3125 Плану рахунків.

44. Відповідно до вимог Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, балансовий рахунок 3125 призначений для обліку власних надходжень бюджетних установ, які згідно з законодавством зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та направляються на спеціальні видатки.

45. Крім того, згідно з пунктом 2.2 розділу 2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43 (далі - Порядок №43) у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) та Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України тощо.

46. Пунктом 2.3. розділу 2 Порядку №43 бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету відкриваються на балансі Казначейства України та Головних управлінь Казначейства відповідно до законодавства.

47. Пункт 2.6. розділу 2 Порядку №43 передбачає, що перерахування грошових коштів, сплачених платниками до державного бюджету, здійснюється через Систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП НБУ) на рахунки, відкриті в органах Казначейства відповідно до законодавства.

48. Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 Порядку №43, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім`я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.

49. Згідно з пунктом 6 розділу 6 Порядку №43, які належать до власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, та відповідно до законодавства є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету, зараховуються на відповідні рахунки для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства на ім`я бюджетних установ - розпорядників бюджетних коштів та їх відокремлених структурних підрозділів у розрізі кодів класифікації доходів бюджету відповідно до законодавства.

50. Крім того пунктом 20 Порядку №845 встановлено, що у разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв`язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

51. Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету «Інші надходження».

52. При цьому, колегія суддів погоджується з доводами касатора про безпідставність висновків суду апеляційної інстанції щодо можливості стягнення коштів лише із рахунків, на які їх попередньо було зараховано з огляду на те, що статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України (на час спірних правовідносин) до судових витрат, які відшкодовуються із Державного бюджету України, належать, зокрема, витрати на правову допомогу, на відрядження, на залучення перекладачів, тощо. Іншим державним органам, окрім органам казначейства, повноважень щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів не надано.

53. Доводи апеляційного суду щодо відсутності у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» бюджетних призначень щодо відшкодування витрат на проведення судових експертиз є необґрунтованими, оскільки не зазначення окремої статті видатків на вказане призначення не відміняє встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку відшкодування понесених судових витрат.

54. Стосовно тверджень відповідача, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про необхідність внесення змін до постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 по справі № 810/3396/13-а, колегія суддів зазначає наступне.

55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київський окружний адміністративний суд приймаючи постанову від 01.04.2014 по справі № 810/3396/13-а, керувався чинною на той час редакцією частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлювала, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

56. Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 174 «Про затвердження Інструкції з діловодства в адміністративних судах», у виконавчому листі зазначається резолютивна частина судового рішення.

57. На підставі зазначеного, 28.08.2018 Київським окружним адміністративним судом за результатами розгляду та вирішення спірних правовідносин видано виконавчий лист у судовій справі № 810/3396/13-а, яким постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» (код ЄДРПОУ: 24593200) судові витрати, що відповідає резолютивній частині судових рішень у справі.

58. Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для внесення змін до виконавчого листа, виданого у відповідності до норм чинного на момент його прийняття законодавства.

59. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відмова ГУ ДКСУ у м. Києві виконати виконавчий лист, виданий Київським адміністративним судом з наведених у цій відмові підстав є протиправною, що, в свою чергу, дає підстави для зобов`язання ГУ ДКС у м. Києві виконати виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інтерформ» витрат на проведення судової експертизи у розмірі 46 809,00 грн.

60. За правилами статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

61. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

62. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

63. Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-