Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.03.2019 року у справі №826/11119/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 826/11119/18

адміністративне провадження № К/9901/7751/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року (суддя Аверкова В. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (судді: Чаку Є. В. (головуючий), Мєзєнцев Є. І., Файдюк В. В. ) у справі №826/11119/18 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" про стягнення суми податкового боргу,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" (далі - відповідач, Товариства) про стягнення з відкритих рахунків відповідача заборгованості у розмірі 313468,96 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, позов задоволено, стягнуто з Товариства кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 313 468,96 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що за відповідачем рахується податковий борг, який в добровільному порядку ним не сплачений, а тому наявні підстави для стягнення з Товариства заборгованості у зазначеній сумі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство подало касаційну скаргу, де вказуючи на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за Товариством обліковується податковий борг, зокрема:

- в сумі 304 176,98 грн з земельного податку з юридичних осіб, що підтверджується наявними у справі податковими та уточнюючими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.11.2017 за 2017 рік, від 20.02.2018 за 2018 рік;

- в сумі 1410,52 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості та в сумі 7881,46 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що підтверджується наявними у справі податковими та уточнюючими деклараціями з плати на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.11.2017 за 2016 рік та від 15.02.2018 за 2018 рік.

У зв'язку із несплатою відповідачем вказаних грошових зобов'язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Судами також встановлено, що на підставі пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 14.03.2016 №41-23 листом з повідомленням про вручення, проте зазначений лист повернувся на адресу контролюючого органу згідно з довідкою Ф.20 у зв'язку з закінченням встановлено строку зберігання.

Також встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі №5011-44/18931-2012 провадження у справі за заявою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" припинено, дію мораторію також припинено. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - підприємців, та громадських формувань внесено запис про припинення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1".

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Товариство вказує на неправомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на неврахування судами того, що
27.12.2012 господарським судом м. Києва винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства. Постановою господарського суду м. Києва від
16.05.2016 ПАТ "Київміськбуд-1" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а тому контролюючий орган саме в межах справи про банкрутство повинен був звернутися з кредиторськими вимогами. Окрім того, вважає, що копія поштового конверту не є доказом надсилання позивачем на адресу відповідача податкової вимоги №41-23 від 14.03.2016.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому позивач вказує на правильність та обґрунтованість судових рішень, оскільки Товариством не сплачено самостійно узгоджені податкові зобов'язання, також зазначає, що такі податкові зобов'язання у відповідача вже виникли після припинення провадження у справі про банкротство, а тому по них не могли бути заявлені кредиторські вимоги. Крім того, вказує, що податкова вимога на адресу Товариства надіслана у відповідності до вимог Податкового кодексу України. У зв'язку з зазначеним контролюючий орган просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10.2. Стаття 67.

Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.2. Підпункти 14.1.72 та 14.1.73,14.1.136 пункту 14.1 статті 14.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII Податковий кодекс України);

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

11.3. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковий кодекс України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

11.4. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковий кодекс України та законами з питань митної справи.

11.5. Пункт 42.2 статті 42.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

11.6. Пункт 54.1 статті 54.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковий кодекс України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

11.7. Пункт 58.3 статті 58.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному Податковий кодекс України.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

11.8. Пункт 59.1 статті 59.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

11.9. Пункт 95.1 статті 95.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

11.10. Пункт 95.2 статті 95.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

11.11. Пункт 95.3 статті 95.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

11.12. Підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

11.13. Підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому Податковий кодекс України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

11.14. Підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

11.15. Пункт 287.1 статті 287.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

11.16. Пункт 287.3 статті 287.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковий кодекс України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

13. Нормами Податкового кодексу України встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

14. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вищевказаними нормами права встановлений обов'язок платників податків зі сплати податків (зборів) та інших обов'язкових платежів, зокрема з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проте такий обов'язок відповідачем у визначеному законодавством порядку та строки не виконаний, при цьому позивачем дотримано порядок стягнення боргу, а відтак позовні вимоги контролюючого органу про стягнення з Товариства коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 313 468,96 грн з земельного податку з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є обґрунтованими.

17. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно не взяли до уваги посилання Товариства на відсутність належних доказів надіслання позивачем податкової вимоги №41-23 від 14.03.2016, яка повинна бути передумовою його звернення до суду, з огляду на те, що факт надіслання контролюючим органом на адресу платника податків вказаної податкової вимоги та повернення конверту без вручення адресату, підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою за формою ф.20, з зазначенням причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання (а. с. 78).

Положення пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України передбачає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Крім того, приписи норм Податкового кодексу України не встановлюють вимоги надсилати документи із описом вкладення.

Також судами першої та апеляційної інстанції правильно зазначено, що вимоги контролюючого органу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 313468,96 грн не могли бути заявлені як кредиторські вимоги, оскільки податкові зобов'язання у Товариства з земельного податку з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на вказану суму фактично виникли вже після припинення провадження у справі про банкрутство (провадження у справі №5011-44/18931-2012 за заявою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" припинено згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2017).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

202. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КИЇВМІСЬКБУД-1" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 826/11119/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова