Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №818/1122/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 818/1122/17

адміністративне провадження № К/9901/4302/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (колегія суддів: Русанова В. Б., Присяжнюк О. В., Курило Л. В. ) у справі № 818/1122/17 за позовом Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, третя особа - Дитяча поліклініка № 2 Комунальної установи "Сумська міська дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди" про скасування рішення,

УСТАНОВИЛ

В серпні 2017 року Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Сумського обласного відділення від 11.05.2017 № 64 в частині виявлення порушень Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" щодо здійснення призначення та виплати допомоги по догляду за здоровою новонародженою дитиною в період перебування матері у відпустці по вагітності та пологах, а також повернення страхових коштів у сумі 2 118,16 грн. та накладання фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині оплати страхових коштів виплачених за лікарняним № 773693.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 по справі № 818/1122/17 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем дотримано норми чинного законодавства під час призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі листка непрацездатності № 773693 застрахованої особи ОСОБА_1, виданого у встановленому законом порядку. Вказує, що суд апеляційної інстанції невірно тлумачить норму п. 3.13 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, а саме, що видача листка непрацездатності працюючій особі для догляду за здоровою дитиною до 3 років обов'язково пов'язується з перебуванням матері дитини у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років. Вважає, що видача листка непрацездатності можлива і в період перебування матері дитини в стані непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.

Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2018 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведена планова перевірка стану виконання вимог законодавства по нарахуванню та виплаті матеріального забезпечення, використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) у Комунальному закладі Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", за результатами якої складено акт. Згідно акту встановлено, зокрема, неправомірне використанні коштів в сумі 2118,16 грн. ОСОБА_1 згідно листка непрацездатності № 699979 від 08.07.2016 по 18.07.2016.

11.05.2017 відповідачем прийнято рішення № 64 про повернення Комунальним закладом Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" неправомірно використаних страхових коштів у сумі 3 920,67 грн. та накладено штраф в розмірі 50% від суми неправомірно використаних страхових коштів - 1960,34 грн.

Підставою для ухвалення оскаржуваного рішення стало те, що КУ СМР "Сумська міська дитяча лікарня" видала листок непрацездатності з 08.07.2016 по 18.07.2016 по догляду за здоровою новонародженою дитиною ОСОБА_1 (бабусі дитині), у період хвороби та перебуванні на стаціонарному лікуванні матері дитини ОСОБА_2. Проте відсутні докази того, що ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Вважаючи рішення № 64 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом та просив скасувати його в частині призначення та виплати допомоги по догляду за здоровою новонародженою дитиною, а також повернення страхових коштів у сумі 2118,16 грн. та накладання штрафу в частині оплати страхових коштів виплачених за листком непрацездатності від 08.07.2016 № 773693.

Задовольняючи позов, суд першої інстанцій виходив з того, що позивачем дотримані вимоги чинного законодавства під час призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі листка непрацездатності № 773693, виданого у встановленому законом порядку, а тому рішення відповідача є протиправним.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів, а судом не встановлено, що працівник позивача ОСОБА_1 перебувала на листку непрацездатності по догляду за здоровою дитиною до 3 років, мати якої є працюючою та перебувала у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, що є обов'язковими умовами для отримання допомоги іншій особі, тобто не матері дитини.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Право на соціальне страхування, що є безпосереднім предметом спору, гарантується статтею 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Види соціального страхування визначені п.1 ч.1 ст.1 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105-XIV) згідно з яким передбачено такий вид соціального страхування, як у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

~law4~ визначено, що страховим випадком за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до ~law5~ матеріального забезпечення або соціальних послуг;

Згідно ~law6~ страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною.

Згідно ч. 6 ст. 22 Закону N 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону N 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 (далі - Інструкція № 455)

Згідно п. 3.13 Інструкція № 455 листок непрацездатності видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною до 3-х років у випадку пологів або хвороби матері (опікуна, іншого члена сім'ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3-х років), а також у випадку, коли вона доглядає за другою хворою дитиною.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, працює в Комунальному закладі Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

КУ СМР "Сумська міська дитяча лікарня" ОСОБА_1 (бабусі дитині) було видано листок непрацездатності з 08.07.2016 по 18.07.2016 по догляду за здоровою новонародженою дитиною, у період хвороби та перебування на стаціонарному лікуванні матері дитини ОСОБА_2.

З аналізу п. 3.13 Інструкції № 455 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що видача листка непрацездатності працюючій особі для догляду за здоровою дитиною до 3 років пов'язується з перебуванням матері дитини у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років. Проте позивачем не надано доказів, а судом першої інстанції не встановлено, що працівник позивача ОСОБА_1 перебувала на листку непрацездатності по догляду за здоровою дитиною до 3 років, мати якої є працюючою та перебувала у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років.

Однак колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відпустки" на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю: 1) до пологів - 70 календарних днів; 2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відпустки" передбачено, після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відтак, неможливе перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку одразу після пологів та до закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Крім того ст. 22 Закону № 1105 не встановлює у спірному випадку спеціальних умов для отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності щодо статусу матері дитини, а лише зазначено, що вона надається в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років.

Матеріали справи містять докази перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні з
08.07.2016 по 18.07.2016, зокрема копії довідок та епікризу.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно відшкодовано ОСОБА_1 допомогу по втраті тимчасової працездатності за листком непрацездатності № 773693, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Сумського обласного відділення від 11.05.2017 № 64 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального закладу Сумської обласної ради "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року скасувати.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук