Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №815/5089/15

адміністративне провадження №К/9901/2691/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу на постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 (суддя Е.А.Іванов)та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 (судді Ступакова І.Г.,Бітов А.І., Милосердний М.М.) у справі№ 815/5089/15за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омікрон Плюс" Одеської митниці Державної фіскальної службипровизнання нечинним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омікрон Плюс» (далі- Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі) про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610120/2 від 14 серпня 2015 року; визнання нечинною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240 від 14 серпня 2015 року, з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірне рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби від 14 серпня 2015 року про відмову в митному оформлені випуску товарів №500060001/2015/00240; про коригування митної вартості товарів від 14 серпня 2015 року №500060001/2015/610120/2.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

Митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 9 грудня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

10 січня 2018 року справу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що 13.08.2015 декларантом подано митну декларацію (МД) №500060001/2015/014957 для здійснення митного оформлення товару «покришки пневматичні гумові», митну вартість якого позивачем вказано на рівні 2,2 дол. США за кг. нетто. Під час опрацювання наданих для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 105-2 (вимагає здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (вимагає витребування документів, які підтверджують митну вартість товару). Крім того, за результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у МД від 13.08.2015 №500060001/2015/014957 встановлено, що подані документи містять розбіжності. Для підтвердження митної вартості товару, декларанта позивача зобов`язано на вимогу митниці протягом встановлених Митним кодексом України 10-ти календарних днів надати додаткові документи. На зазначену вимогу митниці позивачем було надано лист, що витребувані митницею документи для підтвердження заявленої митної вартості, немає можливості. За результатами проведеної між митним органом та декларантом позивача консультації було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний, про що наявні записи у спірному рішення про коригування митної вартості від 14.08.2015 № 500060001/2015/610120/2. Таким чином, у зв`язку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 14.08.2015 № 500060001/2015/610120/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 13 липня 2015 року між ТОВ "Омікрон плюс" (покупець за контрактом) та фірмою "Т-business, INC" (Panama) (продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний контракт №OMKTBS про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в інвойсі до кожної партії товару.

Згідно п.3.1 контракту базисні умови поставки СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

11 серпня 2015 року згідно контракту на умовах CIF Одеса морським транспортом було ввезено в Україну партію товару на загальну суму 40 220, 40 доларів США. Товар ввезено в морському контейнері FCIU8644015 упакований в поліпропіленові пакунки (50,0 кг) у кількості місць 9141, вагою нетто 18282,01 кг, вагою брутто 18332,01 кг. Виробник Тайвань, I-GREATEST TIRE ENTERPRISES LTD.

12 серпня 2015 року відповідачем проведено фізичний огляд товару. З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом ТОВ "Омікрон плюс" складено та подано митну декларацію в електронному вигляді №500060001/2015/014957 від 13 серпня 2015 року та документи, необхідні для митного оформлення товару. Митна вартість товарів визначена ТОВ "Омікрон плюс" за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

14 серпня 2015 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610120/2, відповідно до якого митну вартість товарів №1 самостійно визначено за резервним методом, митну вартість товару №1 було скориговано з 4,40 до 6,26 дол. США.

14 серпня 2015 року складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00240 за якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів на підставі ст. 256, ч.6 п.2 ст. 54 Митного кодексу України.

Також судами встановлено, що на підтвердження митної вартості товарів, позивачем надано такі документи:

- картку обліку від 03.07.2015 р. №100/2015/0003566;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №3239 від 12.08.2015 року;

- коносамент PKL/ODS/2015/109641 від 20.06.2015 року;

- морську накладну UAOSS186 від 01.07.2015 року;

- рахунку-фактури (Інвойсу) №13239від 13.07.2015 року; пакувальний лист №13239від 13.07.2015 року;

- зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS від 13.07.2015 року; Інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю);

- специфікацію №13239від 13.07.2015 року;

- Акт фізичного огляду б/н від 12.08.2015;

- Звіт про зважування б/н від 11.08.2015 року.

Додатково за вимогою посадової особи митного органу було надано додаткові документи згідно зі ст. 53 Митного кодексу, зокрема:

- лист № 43/08 від 13.08.2015;

- прайс-лист Продавця від 19.06.2015 року б/н;

- прайс-лист виробника б/н від 13.06.2015 року;

- заяву № 44/08 від 13.08.2015 року про неможливість надати інші документи за вимогою митного органу.

Підставами для прийняття спірного рішення стали розбіжності, наявні, на думку митного органу, в поданих документах, а саме: спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

На думку митного органу зазначені розбіжності полягають у наступному:

- у п. 4.1. наданого до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті від 13.07.2015 № OMKTBS встановлено, що ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Київ, тоді як митне оформлення здійснюється на умовах CIF Одеса;

- у п. 4.2. зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2015 № OMKTBS вартість пакування та страхування включено до вартості товару на умовах СІР Київ, але страхових документів до митного оформлення не надано;

- в пакувальному листі від 13.07.2015 року № 13239 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний інвойс;

- в зовнішньоекономічному інвойсі від 13.07.2015 року відсутня торгівельна марка товару.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу про включення у митну вартість страхових витрат (на умовах контракту CIP їх несе продавець, згідно виставлених рахунків ці витрати, у випадку їх здійснення, вже включені у ціну товару).

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суди висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Безпідставними є також посилання митного органу на наведені положення міжнародних документів та нормативних актів щодо порядку оцінки ризиків за допомогою спеціальних автоматизованих інформаційних систем, оскільки спрацювання певних профілів ризиків таких систем саме собою не може свідчити про неправильне визначення митної вартості товару декларантом.

Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №815/5089/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С, Пасічник

Судді Верховного Суду