Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.05.2018 року у справі №826/3118/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №826/3118/16

адміністративне провадження №К/9901/50782/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (судді: Кузьменко В.В. (головуючий), Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі №826/3118/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про:

- визнання протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації №100250005/2015/116214 від 13 листопада 2015;

- скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000067/2 від 13 листопада 2015 року;

- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00120 від 16 листопада 2015 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість висновки митного органу, що надані позивачем відомості щодо ціни імпортованого товару не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, не ґрунтується на законі, а тому вважає дії митного органу, оскаржуване рішення та картку відмови протиправними, вчиненими та прийнятими з порушенням норм Митного кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2018 року (суддя Григорович П.О.) позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000067/2 від 13.11.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00120 від 16.11.2015, в решті позову відмовлено.

4. Суд дійшов висновку, що контролюючим органом під час проведення процедури митних формальностей щодо митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією від 13.11.2015 №1000250005/2015/116214, порушено вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме, щодо наявності у митниці правових підстав для витребування додаткових документів. Крім того, суд вказав, що відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства в повному обсязі.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові суд дійшов висновку, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством, у тому числі і шляхом надання додаткових витребуваних контролюючим органом документів, а відтак останнім обґрунтовано було скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2018 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) укладено контракт №СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт). В подальшому, 02.03.2015 між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом, згідно якої підставою, що слугувала для зміни ціни товару, була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).

Позивачем 13.11.2015 з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до Київської міської митниці для проведення розмитнення придбаного товару було подано митну декларацію № 100250005/2015/116214 та пакет товаросупровідних та комерційних документів: міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 0807959 від 05.11.2015; Рахунок-фактура (інвойс) GE20150340 від 27.10.2015; пакувальний лист б/н від 27.10.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.03.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 10.06.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 12.06.2015; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 05.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 05.11.2015; сертифікат про проходження товару форми СТ-1 №GEО2015 01/003720 від 27.10.2015; митна декларація країни відправлення С2561 від 05.11.2015.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору.

Проте відповідачем у процесі перевірки заявленої позивачем у МД митної вартості імпортованих товарів встановлено, що документи, які були надані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виникнення сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів відповідач обґрунтував наступним:

- наданий прас-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується навіть у мережі Інтернет;

- прайс-лист виданий не виробником, а відправником;

- відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів

- існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість;

- декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема до митного оформлення не надано розрахунок ціни (калькуляції).

Контролюючим органом відповідно здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, у зв'язку з виявленими розбіжностями Товариству було зобов'язано надати додаткові документи, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Київською міською митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2015 №100250005/2015/000067/2, у зв'язку з тим, що декларантом не подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до пункту 4 статті 53 Митного кодексу України, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00120 від 13.11.2015.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. У доводах касаційної скарги Товариство цитує норми матеріального права, посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, та з якими законодавство пов'язує право контролюючого органу, маючи обґрунтований сумнів, витребовувати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості.

10. Контролюючий орган надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про безпідставність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на надання останнім документів, які містили розбіжності щодо вартості імпортованого товару, а також не надання додатково витребуваних документів, які б усунули сумнів контролюючого органу щодо ціни імпортованого товару, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України:

11.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

12.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

12.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

12.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

12.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

12.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

12.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

12.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

12.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

12.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

12.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

10.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

12.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

12.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

12.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

12.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

14. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

15. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

16. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

17. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

18. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 ) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що сумніви митного органу стосовно задекларованої позивачем митної вартості товару були обґрунтованими, з огляду на те, що надані позивачем документи для митного оформлення імпортованого товару, зазначеного в митних деклараціях, містили розбіжності щодо ціни такого товару, зокрема прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, та який виданий не виробником, а відправником, не подано страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів Також контролюючий орган вказував на існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, що, на думку митниці також, мало вплив на заявлену декларантом митну вартість.

Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини першої статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

21. З додатково наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах також були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари, зокрема до митного оформлення не надано розрахунок ціни (калькуляції), у наданому відкритому полісі страхування зазначено „страховий період 28.01.2015-04.03.2015", що свідчить про недійсність такого страхового полісу на поставку оцінюваної партії товару.

22. Позивачем не було надано всіх документів, включаючи і додатково витребуваних митним органом, які б усунули сумніви щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

23. У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний, що не спростовано доводами касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

25. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

26. З огляду на суперечність поданих декларантом документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару, які не були усунуті позивачем шляхом надання всіх додатково витребуваних документів, які б

27. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту) та застосування другорядного методу визначення митної вартості імпортованих товарів.

28. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та порушень процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року слід залишити без задоволення.

29. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

30. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі №826/3118/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду