Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.06.2018 року у справі №804/4660/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №804/4660/17

адміністративне провадження №К/9901/52371/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до головного державного аудитора Східного офісу Держаудитслужби Ярко Ірини Михайлівни, головного державного аудитора відділу операційного аудиту Східного офісу Держаудитслужби Ребрик Олени Миколаївни, головного державного аудитора відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Східного офісу Держаудитслужби Швець Наталії Анатоліївни, державного фінансового інспектора відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Східного офісу Держаудитслужби Наттієвої Анастасії Андріївни про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ «Дніпровська ТЕЦ», Товариство) звернулось до суду з позовом до головного державного аудитора Східного офісу Держаудитслужби Ярко Ірини Михайлівни, головного державного аудитора відділу операційного аудиту Східного офісу Держаудитслужби Ребрик Олени Миколаївни, головного державного аудитора відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Східного офісу Держаудитслужби Швець Наталії Анатоліївни, державного фінансового інспектора відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Східного офісу Держаудитслужби Наттієвої Анастасії Андріївни про визнання протиправними дій відповідачів щодо відображення в акті від 13 березня 2017 року №04.05-19/2 ревізії фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Дніпровська теплоцентраль» за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2016 року висновків про наявність з боку ПАТ «Дніпровська ТЕЦ» порушень статей 52, 58, 62 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VI із змінами, Статутів Товариства, Положення про Виконавчий орган ПАТ «Дніпровська ТЕЦ», затвердженого рішенням Загальних зборів Товариства (протокол від 17 вересня 2015 року №1); статей 7,8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI із змінами; вимог пункту 6.3.2 ДСТУ Б Д, 1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 серпня 2013 року №305, пункту 4.1.2 ДСТУ БД 1.1.-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» дод. А1 13, А 2.13, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28 липня 2013 року №405; вимог статей 256, 257, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, пункту 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року (з врахуванням ухвали цього ж суду від 04 вересня 2017 року про виправлення описки) провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

При цьому, зазначена ухвала постановлена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, її повний текст виготовлено 11 вересня 2017 року, а її копію отримано позивачем 31 січня 2018 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вважаючи, що вказана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм чинного законодавства, ПАТ «Дніпровська ТЕЦ» 14 лютого 2018 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) подало до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та направлення справи на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 16 березня 2018 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, з врахуванням приписів частини 3 статті 298 КАС України, залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження без наведення поважних причин його пропуску.

В межах наданого строку Товариство надіслало до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій як на поважність причин його пропуску посилалось на те, що воно перебуває у стані банкрутства й сплата судового збору за подання апеляційної скарги потребувала певного часу; до того ж, приписами статті 295 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) встановлено більший (аніж в попередній редакції Кодексу) строк для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою від 18 квітня 2018 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про відсутність підстав для поновлення позивачеві пропущеного строку апеляційного оскарження.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 18 квітня 2018 року, ПАТ «Дніпровська ТЕЦ» звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й залишення поза увагою наведених ним в заяві про поновлення пропущеного строку обставин його пропуску, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для розгляду.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідачі (головний державний аудитор Східного офісу Держаудитслужби Ярко Ірина Михайлівна, головний державний аудитор відділу операційного аудиту Східного офісу Держаудитслужби Ребрик Олена Миколаївна, головний державний аудитор відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Східного офісу Держаудитслужби Швець Наталія Анатоліївна) в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечили, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку вони вважають обґрунтованою та законною, - без змін.

Державний фінансовий інспектор відділу контролю в галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Східного офісу Держаудитслужби Наттієва Анастасія Андріївна своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористалась.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, пунктом 13 Розділу VІІ "Перехідні положення" якого передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини 3 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням суду першої інстанції) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Частиною 3 статті 298 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ж з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Водночас, статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою дії.

Разом з тим, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").

Як вже вказувалось в цій постанові, в судовому засіданні суду першої інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали від 04 вересня 2017 року, копію її повного тексту позивач отримав 31 січня 2018 року, а тому, з огляду на приписи пункту 13 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) щодо застосування при апеляційному оскарженні судових рішень, ухвалених судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, строків оскарження, що діяли до набрання ним чинності, й частини 3 статті 186 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою було 05 лютого 2018 року (понеділок), проте з апеляційною скаргою ПАТ «Дніпровська ТЕЦ» звернулось лише 14 лютого 2018 року (в середу), тобто з порушенням встановленого строку.

Твердження ж позивача про пропуск строку апеляційного оскарження в зв'язку з тривалою процедурою узгодження сплати судового збору правильно не були прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки матеріали справи свідчать, що такий збір позивачем було сплачено ще 09 лютого 2018 року (у п'ятницю).

До того ж вирішення питання своєчасної сплати судового збору не є об'єктивно непереборним, таким, що не залежить від волевиявлення особи та не пов'язане з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Жодних же доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції позивач до суду не надав.

Враховуючи викладене та зважаючи, що, як вже зазначалось, апеляційна скарга на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року була подана Товариством поза межами законодавчо встановленого п'ятиденного строку її апеляційного оскарження й ним не наведено достатніх обґрунтувань для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що позивачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року.

Відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, та свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення у касаційній скарзі відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду