Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №809/209/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №809/209/17

адміністративне провадження №К/9901/45212/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 (суддя - Микитин Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Яворський І.О.) у справі №809/209/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСОЩІ» (далі - ТОВ «ЛАСОЩІ») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.11.2016 №206050001/2016/000658/2, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.11.2016 №206050001/2016/00743.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, позовні вимоги задоволено.

Рішення судів мотивовано безпідставністю коригування митницею митної вартості за резервним методом, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Івано-Франківська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Івано-Франківська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 55 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки в поданій для оформлення митній декларації від 18.11.2016 була зазначена інша вартість товару, ніж та, яка була зазначена у попередній декларації від 15.09.2016 стосовно взаємовідносин позивача з одним і тим же продавцем. Джерелом інформації виступила митна декларація щодо подібного товару, яка була оформлена по договору, сторонами якого є одні і ті самі юридичні особи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між H.P.U.EXP-IMP «MIREM» (Продавець) та ТОВ «Ласощі» (Покупець) укладено контракт від 04.01.2016 №2, предметом якого була поставка сухофруктів, горіхів, насіння кунжуту, насіння маку в кількості 1215 т. Згідно специфікації від 16.11.2016 №12 до цього договору позивачем придбано мак голубий ІІ кл. (Чехія) в кількості 22400,00 кг. за ціною 5,27 PLN за 1 кг.

Митна вартість товару була визначена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявлених відомостей декларантом для здійснення митного оформлення товару (мак голубий ІІ кл. (Чехія)) «MAKNIEBIESKI», ґатунок ІІ, не гіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016 року подано Івано-Франківській митниці ДФС України електронну митну декларацію від 18.11.2016 № 206050001/2016/009324 та ряд наступних документів: зовнішньоекономічний договір від 14.01.2016 № 2; додаткову угоду від 16.11.2016 № 11; сертифікат походження товару від 15.11.2016 № PL/MF/AL 0062794; специфікацію від 16.11.2016 № 12 до договору № 2; договір транспортного перевезення від 28.10.2016 №28/10; свідоцтво якості від 15.11.2016 № 070885; сертифікат якості від 14.11.2016 № б/н; копію декларації країни походження 16РL 401050Е0121004 від 15.11.2016; рахунок-фактуру від 14.11.2016 FAKTURA VAT103/11/2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 22.10.2016№б/н; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 15.11.2016 № 01/11-15.; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 14.11.2016 № 030922; Інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю; Інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю; Інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю від 17.11.2016 № 331111.

Івано-Франківська митниця не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю товару за першим методом - ціною договору, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2016 № 206050001/2016/000658/2 та оформивши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.11.2016 № 206050001/2016/00743, якою було роз'яснено про необхідність провести розмитнення товару за визначеною відповідачем на підставі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару від 18.11.2016 № 206050001/2016/000658/2

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, то судами попередніх інстанцій наведені митницею обставини з'ясовувалися з наданням відповідної оцінки.

Так, судами з'ясовано, що 20.09.2016 позивачем оформлено МД №206050001/2016/007443 на той самий товар, що і даному випадку, згідно угоди із тією ж фірмою експортером H.P.U.EXP-IMP «MIREM», однак в рахунку-фактурі та специфікації № 10 від 15.09.2016 ціна за 1 кг. насіння маку вказана 5,56 PLN.

В даному випадку відповідно поданої МД №206050001/2016/009324, рахунку-фактури і специфікації №12 від 16.11.2016 ціна за 1 кг насіння маку вказана 5,27 PLN. Вказане, на думку відповідача, може свідчити про заниження митної вартості ввізного товару позивачем.

Разом з тим, строк придатності насіння маку ввезеного позивачем за МД від 20.09.2016 №206050001/2016/007443 становить серпень 2018 року, відповідно до даних декларації, тоді як в даному випадку кінцевий термін придатності насіння маку - серпень 2017 року, що свідчить про обґрунтованість зниження його ціни.

Ціна даного товару підтверджується копією комерційної пропозиції ТОВ «FRUMENTA» директорові NPU MIREM від 22.10.2016, згідно якої ціна макових зерен становила 1,19 Євро/кг (а.с.15). Копія Комерційної пропозиції була подана позивачем відповідачу разом з електронною декларацією.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 14.12.2016 №111/675 за змістом якого вбачається, що аналіз документів поданих позивачем свідчить, що контрактна ціна 5,27 PLN/кг на насіння блакитного маку, що постачається з рахунком-фактурою від 14.11.2016 №1103/11/2016 до контракту від 04.01.2016 №2 між позивачем та H.P.U.EXP-IMP «MIREM» (Польща), не суперечить відпускним цінам виробника на даний товар з урахуванням дати укладення вищевказаного рахунку-фактури від 14.11.2016 №1103/11/2016.

Наведені вище документи спростовують також доводи відповідача про те, що на визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем, вплинула взаємопов'язаність покупця і продавця. Їх аналіз вказує на відсутність різниці у вартості товару виробника і продавця H.P.U.EXP-IMP «MIREM».

На підстави викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

З урахуванням вищевказаного рішення судів попередніх інстанцій скасування рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.11.2016 №206050001/2016/000658/2, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.11.2016 №206050001/2016/00743 є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду