Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 818/3649/15

адміністративне провадження № К/9901/14493/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. (суддя - Соколов В.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016р. (судді - Бенедик А.П., Водолажська Н.С., Калиновський В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) включити її (договір №008-18510-160512 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 16.02.2015р.) до Переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передати цю інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити її (договір № 008-18510-160512 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 16.02.2015р.) до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016р., позов задоволено.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» включити позивача до Переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (договір № 008-18510-160512 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 16.02.2015р.) та передати цю інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (договір № 008-18510-160512 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 16.02.2015р.).

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2014р. постановою Правління Національною банку України №692/БТ, з відміткою «банківська таємниця», «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 64)

16.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір №011-18513-160215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. (а.с. 9)

16.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір №008-18510-160215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях НОМЕР_2. (а.с. 7)

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 170000 грн.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Додатковою угодою від 16.02.2015р. до Договору №008-18510-160215 пункт 1.8 викладено у іншій редакції, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладеного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. (а.с. 8)

Згідно платіжного доручення №45940283 від 16.02.2015р. на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 170000 грн з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_2. (а.с. 10)

Відповідно до розписки від 10.08.2012р. вказані кошти позивачем прийнято від ОСОБА_2 у позику, які у термін до 01.01.2015р. позивач зобов'язується повернути. (а.с. 87)

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». (а.с. 57 - 58)

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (а.с. 59)

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р. (а.с. 60 - 61)

15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408. (наказ - а.с. 35; засідання - а.с. 48 - 49)

За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.

Відповідно до Додатку №1 до протоколу засідання Комісії Договір позивача №008-18510-160215 від 16.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок НОМЕР_2 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №521. (а.с. 50)

16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813. (а.с. 41)

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.

Відповідно до Додатку № 1 до наказу №813 Договір позивача №008-18510-160215 від 16.02.2015р., укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок НОМЕР_2 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №521. (а.с. 42)

Згідно Додатку №6 до наказу №813 від 16.09.2015р. грошові кошти в сумі 170000 грн повернуто з банківського рахунку позивача на банківський рахунок третьої особи внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №008-18510-160215 від 16.02.2015р. (а.с. 46)

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №836 внесено зміни до наказу від 16.09.2015р. №813 та не застосовано наслідки нікчемності правочинів з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 47)

На засіданні Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, оформленої протоколом від 22.09.2015р., вирішено, що у зв'язку з прийняттям наказу Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №813 та незастосуванням наслідків на нікчемності правочинів, вирішено обмежити на час ліквідації банку виплати коштів за вкладами, згідно Додатку №2 до цього протоколу. (а.с. 51 - 52)

За порядковим номером 43563 у Додатку №2 до вказаного протоколу міститься договір банківського вкладу позивача №008-18510-160215 від 16.02.2015р. та її банківський рахунок НОМЕР_2. (а.с. 54)

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 05.10.2015р. №15 з метою дотримання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на підставі протоколу засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22.09.2015р. обмежено на час ліквідації ПАТ «Дельта Банк» операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких наведено у Додатку №1 до цього наказу. (а.с. 55)

Згідно Переліку рахунків (вкладів) фізичних осіб, операції щодо виплат коштів за якими обмежено на час ліквідації під порядковим номером 43563 міститься договір банківського вкладу позивача №008-18510-160215 від 16.02.2015р. та її банківський рахунок НОМЕР_2. (а.с. 56)

Листом від 23.09.2015р. №8821/507 Уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність договору її банківського вкладу (депозиту) №008-18510-160215 від 16.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с 103)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. строком на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно. (а.с. 89)

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. Договором банківського вкладу позивача, з урахуванням додаткової угоди, передбачена можливість внесення коштів на рахунок вкладника (позивача) шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи резидента.

При цьому суди виходили з того, що і договір банківського вкладу, і додаткова угода в момент їх укладення відповідали вимогам чинного законодавства, жодних переваг чи пільг в результаті укладення зазначеного договору позивачці надано не було.

Крім того, суди виходили з того, що оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державним органом, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, то незаконне отримання коштів за рахунок Фонду підпадає під дію ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України і такий правочин підлягає визнанню недійсним за рішенням суду. При цьому також обов'язковою умовою має бути встановлення умислу сторін на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. В свою чергу відповідачі у справі не надали відповідне рішення суду.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Поряд з тим, колегія суддів не погоджується з висновками судів про задоволення позову в частині зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів, оскільки на даний час відсутні докази та підстави вважати, що позивача не буде включено до такого Реєстру.

Фонд здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак в ході розгляду справи встановлено, що така інформація про позивача не була включена до зазначеного Переліку, а тому спірні відносини між позивачем та Фондом на даний час не виникли, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що права позивача є порушеними.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (договір № 008-18510-160512 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 16.02.2015р.), та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог.

В решті постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук