Історія справи

Верховний

Суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018

м. Київ

К/9901/1201/17

521/11616/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Коваленко Н.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 (головуючий суддя Целух А.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Скрипченка В.О., судді Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.) у справі № 521/11616/17 за позовом ОСОБА_2, до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просила:

а) визнати протиправною відмову Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, викладену у листі від 21.07.2017 №98/П-1;

б) зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.02.2008, у розмірі 90% з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно з довідкою, виданою Державною додатковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 07.06.2017 №6007/П/15-53-05-26, з виплатою фіксованої індексації пенсії без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком - жовтень 2009 року, звернути постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови перерахувати пенсію позивача за наявності обґрунтованих підстав для такого перерахунку.

3. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.10.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі викладену у листі від 21.07.2017 № 98/П-; зобов'язано Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м Одесі здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.07.2017 у розмірі 90% з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно з довідкою, виданої Державною додатковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС' в Одеській області від 07.06.2017 № 6007/П/15-53-05-26 з виплатою фіксованої індексації пенсії без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком - жовтень 2009 року.

4. У поданій касаційній скарзі Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

5. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що позивач не має визначеного законом права на перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, оскільки зазначені виплати мають нерегулярний характер і не входять до складу заробітної плати.

6. Позивач подала до суду заперечення проти касаційної скарги, за змістом яких наголошує про безпідставність тверджень Пенсійного органу та просить Верховний Суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

III. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 16.10.2004 перебуває на обліку в Суворовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі та одержує пенсію з по інвалідності в розмірі 90% від заробітку у відповідності до Закону України «Про державну службу».

8. 07.07.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою, до якої додала довідку про заробітну плату, видану ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області від 07.06.2017 №6007/П/Т5-53-05-26, та просила провести їй перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

9. Відповідач листом від 21.07.2017 №98/П-1 відмовив ОСОБА_2 у перерахунку пенсії, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ та на Закон України «Про державну службу» №889-УІІІ від 10.12.2015, який набув чинності з 01.05.2016.

10. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням таких виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, відповідач діяв з порушення законодавства.

IV. ОЦІНКА СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги повністю дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі, та зводяться до твердження щодо відсутності у позивача права включення до заробітку, з якого розраховується пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

13. Оцінюючи наведені аргументи, Суд виходить з того, що всі доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

14. Суди попередніх інстанцій, з посиланням на положення чинного законодавства та практику Верховного Суду України (справи №21-97а13, №21-3а14) і Вищого адміністративного суду України (справи №К/800/13846/17, №К/800/17502/17) у подібних правовідносинах, обґрунтовано відхилили зазначені аргументи Пенсійного фонду та вірно зазначили, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (у тому числі, матеріальна допомога) включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

15. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

16. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

18. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

19. У справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, Рішення від 03.04.2008, п. 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції , має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

20. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

21. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі № 521/11616/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя Н.В. Коваленко