Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 640/8342/19

касаційне провадження № К/990/21228/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ»

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року (головуючий суддя - Головань О.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кучма А.Ю.; судді: Аліменко В.О., Бєлова Л.В.)

у справі № 640/8342/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ»

до Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» (далі - ТОВ «ШБ «АЛЬТКОМ», позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ДПС України в особі СМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2019 року № 0000474710.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що ним вчинено всі залежні від нього дії для недопущення порушення законодавства, що виключає наявність його вини в порушенні граничного строку реєстрації дублюючої та зайво складеної податкової накладної від 20 грудня 2020 року № 100.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами податкового органу, викладеними в акті перевірки, про порушення платником граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «ШБ «АЛЬТКОМ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. При цьому, наголошує, що судовими інстанціями не враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 620/817/19, від 15 березня 2021 року у справі № 1.380.2019.002743.

Ухвалою від 30 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ШБ «АЛЬТКОМ».

15 вересня 2022 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Разом із відзивом на касаційну скаргу податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача - ДПС України в особі СМУ ДПС по роботі з ВПП його правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великим платниками податків, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість, складених у грудні 2018 року ТОВ «ШБ «АЛЬТКОМ», за наслідком якої складено акт від 28 січня 2019 року № 58/28-10-47-10/32794511.

Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, складених у грудні 2018 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 8 179 016,83 грн з порушенням терміну реєстрації на 15 і менше календарних днів.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що під час перевірки встановлено порушення платником граничних термінів реєстрації податкової накладної від 20 грудня 2018 року № 100, яка була зареєстрована 16 січня 2019 року.

На підставі висновків названого акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2019 року № 0000474710, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 817 901,68 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку № 1246).

Судовим розглядом встановлено, що на виконання пункту 201.1 статті 201 ПК України позивачем складено податкову накладу від 20 грудня 2018 року № 100 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, граничним терміном реєстрації податкової накладної від 20 грудня 2018 року № 100 є 15 січня 2019 року, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Судами встановлено, що податкова накладна від 20 грудня 2018 року № 100 була надіслана платником 15 січня 2019 року о 22:28 год., тобто після закінчення операційного дня.

У зв`язку з чим, податкова накладна від 20 грудня 2018 року № 100 була зареєстрована податковим органом 16 січня 2019 року, тобто з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 день.

Таким чином, є правильними висновки судів попередніх інстанцій про порушення позивачем вимог ПК України при реєстрації податкової накладної від 20 грудня 2018 року № 100.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на відсутність в його діях вини, оскільки ним своєчасно протягом операційного дня направлялася на реєстрацію податкова накладна від 20 грудня 2018 року № 49, яка є ідентичною з податковою накладною від 20 грудня 2018 року № 100. Разом з тим, протягом операційного дня товариство не отримало квитанцію про її прийняття, у зв`язку з чим повторно направило на реєстрацію таку накладну, але під № 100.

Надаючи оцінку таким доводам, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивачем не було оскаржено рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу щодо реєстрації (нереєстрації) податкової накладної від 20 грудня 2018 року № 49, тому обставини її подання в межах граничних строків не можуть спростовувати факт порушення платником граничного терміну реєстрації податкової накладної від 20 грудня 2018 року № 100 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Саме лише посилання на своєчасне направлення податкової накладної без належного обґрунтування чи оспорювання причини відмови в її реєстрації не може бути достатнім доказом виконання позивачем вимог податкового законодавства.

Суди вірно відхилили доводи позивача щодо ідентичності вказаних накладних, оскільки вони мають різні порядкові номери.

Колегія суддів не приймає посилання платника на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 620/817/19, від 15 березня 2021 року у справі № 1.380.2019.002743, оскільки наведені рішення стосуються правовідносин, які виникли при повторній подачі тих самих податкових накладних з ідентичними реквізитами, натомість у справі, що розглядається, податкові накладні мають різні порядкові номери № 49 та № 100.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі Державну податкову службу України в особі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податковім її правонаступником - Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великим платниками податків.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. А. Васильєва

С. С. Пасічник