Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 420/11412/20

касаційне провадження № К/9901/31428/21

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (головуючий суддя - Стефанов С.О.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Стас Л.В.; судді: Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)

у справі № 420/11412/20

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу ДПС України,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі - ПрАТ «УДП», позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2020 року № 0093465204, № 0093465204.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що під час проведення камеральної перевірки відповідач правомірно використав дані інформаційної системи органів ДФС, які стосуються судових рішень у справах № 815/3649/17 та № 815/1500/17.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Мотивуючи касаційну скаргу, платник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. При цьому, зазначає, що в порушення вимог законодавства відповідач в ході проведення камеральної перевірки з використанням документів, які не належать до податкової звітності (судові рішення, податкові повідомлення-рішення), здійснив перевірку достовірності, повноти нарахування позивачем податку на прибуток, що має бути предметом документальної перевірки, в результаті чого протиправно спірними податковими повідомленнями-рішеннями зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та збільшив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «УДП».

Відзиву на касаційну скаргу від відповдіача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2020 року ПрАТ «УДП», за результатами якої складено акт від 10 червня 2020 року № 6817/15-32-52-04/01125821.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено заниження податку на прибуток за 01 квартал 2020 року у сумі 5 692 919,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 783 133,00 грн.

На підставі висновків названого акта перевірки податковим органом 07 липня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0093455204, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 5 692 919,00 грн;

№ 0093465204, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 783 133,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 ПК України).

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Така перевірка може охоплювати період в 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

З урахуванням викладеного, суди обґрунтовано відхилили посилання позивача на порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

У разі якщо платник податку зобов`язаний зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень підпункту 140.4.3 цього пункту, коригування відповідно до положень цього підпункту не здійснюється.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

В ході перевірки задекларованих ПрАТ «УДП» показників у рядку 03 Декларації «Різниці, які виникають відповідно до ПК України» встановлено заниження всього у сумі 158 240 711,00 грн.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі № 815/1500/17, яке набрало законної сили 28 листопада 2019 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ «УДП» про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2016 року № 0000554200, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 107 593 309,00 грн за 1 квартал 2016 року.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 815/3649/17, яке набрало законної сили 21 травня 2019 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ «УДП» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 березня 2017 року № 0002984907, яким ПрАТ «УДП» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 50 647 402,00 грн, та № 0002994907, яким до платника застосовані штрафні санкції у сумі 154 811,00 грн.

Верховний Суд погоджується з висновками судових інстанцій, що в порушення підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, згідно з яким фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, оскільки платником не здійснено виправлення показників податкової звітності з податку на прибуток в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом 10 календарних днів після набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 815/1500/17 та № 815/3649/17.

Крім того, в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, позивачем знижено об`єкт оподаткування податком на прибуток, який визначається шляхом коригування збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), означеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до Кодексу передбачено коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок на прибуток враховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 ПК України, від бази оподаткування визначеної статтею 135 ПК України, в якій вказано, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ППК України.

Таким чином, Суд вважає, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2020 року контролюючим органом правомірно встановлено заниження платником податку на прибуток за 1 квартал 2020 року у сумі 5 692 919,00 грн, та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 783 133,00 грн.

Стосовно посилання позивача на протиправне використання податковим органом під час проведення камеральної перевірки даних інформаційної системи органів ДФС, які стосуються судових рішень у справах № 815/3649/17 та № 815/1500/17, Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу 4 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422) відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Відповідно до пункту 2 глави 4 розділу 4 Порядку № 422 на підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на Оскаржується в судовому порядку).

Таким чином, під час проведення камеральної перевірки відповідач правомірно використав дані інформаційної системи органів ДФС, які стосуються судових рішень у справах № 815/3649/17 та № 815/1500/17, про що правильно зазначили судові інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова