ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 826/28230/15

адміністративне провадження № К/9901/46017/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/28230/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Костюк Л. О., Бужак Н. П., Троян Н. П.) від 22 лютого 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 22 червня 2017 року, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В., які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, і якими договір № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, вважається нікчемним та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів), в тому числі визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. в частині визнання нікчемним договору № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року (в тому числі додатки до нього);

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. щодо не включення відомостей про ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_2 за договором № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року, на підставі клопотання ОСОБА_2, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме в частині визнання протиправним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, і якими договір № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, вважається нікчемним та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів); виключено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із числа відповідачів.

4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання нікчемним договору № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року (в тому числі додатки до нього).

Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей про ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_2, відкритих у ПАТ «Дельта Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 974,40 за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року задоволено апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року.

Відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 26 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

7. Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.

9. Станом на 06 лютого 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро № 007-29518-160215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 7890,00 євро, на строк по 18 березня 2015 року включно, із виплатою процентів.

11. Згідно з платіжним дорученням № 45928094 від 16 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 7890,00 євро були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача НОМЕР_1 з рахунку ОСОБА_5.

12. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

13. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 007-29518-160215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

14. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/1202 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 007-29518-160215 від 16 лютого 2015 року, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

15. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

16. У зв'язку з наведеним, відповідач не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

17. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону, та не доведено, що вказаний договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемного правочину. Крім того, уповноваженою особою не надані докази того, що вказаний договір, укладений між позивачем та АТ «Дельта Банк», є нікчемним у розумінні вимог цивільного законодавства України.

19. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно норм чинного законодавства на час виведення неплатоспроможного банку з ринку та прийняття судом рішення по суті, уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду доповнення до переліку рахунків в частині даних про вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, а безпосереднє включення фізичної особи до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чинним законодавством не передбачено.

20. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що за результатами роботи щодо перевірки за вкладними операціями було вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 16 лютого 2015 року № 007-29518-160215, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 Зазначена перевірка здійснювалась на виконання наказу уповноваженої особи Фонду № 408 від 29 травня 2015 року, та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб М 174/15 від 27 липня 2015 року.

21. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що переважна більшість укладених Договорів банківського вкладу (депозиту) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку. Відповідно до пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених Рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається.

22. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що повідомлення про нікчемність правочину від 23 вересня 2015 року ОСОБА_2 в судовому порядку не оскаржене, його правомірність судом не досліджувалася та станом на час розгляду справи судом було чинним та не скасовано, та не відкликано відповідачем, такі обставини виключають можливість зобов'язати відповідача включити позивача до переліку вкладників. Отже, дії відповідача щодо невключення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є правомірними та такими, що відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

24. Зокрема, скаржник зазначив, що відповідачем не доведена наявність підстав для ненадання інформації до Фонду про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Оскаржувані дії та рішення уповноваженої особи суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправними.

25. Крім того, скаржник зазначив, що підстави вважати нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) № 007-29518-160215 від 16 лютого 2015 року, відсутні, оскільки законодавством не заборонено здійснення банківських переказів коштів між особами - клієнтами банку. Недійсність вказаного договору банківського вкладу (депозиту) прямо не встановлена законом, судового рішення про визнання його недійсним немає, а відтак він є чинним, що передбачено ст. 204 Цивільного кодексу України.

26. Також скаржник зазначив, що протиправне рішення відповідача про застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), яке оформлено наказом № 813 від 16 вересня 2015 року, порушує право ОСОБА_2 на гарантоване державою відшкодування коштів за рахунок Фонду.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

28. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

29. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

30. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

31. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

32. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

33. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 007-29518-160215 від 16 лютого 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 7890,00 євро, а отже, у розумінні закону є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 16 лютого 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

39. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

40. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

41. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

42. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 16 лютого 2015 року № 007-29518-160215, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне.

43. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

44. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

45. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

46. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

47. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

48. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

49. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

50. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

51. Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року підлягає скасуванню. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем слід скасувати та закрити провадження в цій частині, в решті - залишити без змін.

52. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання нікчемним договору № 007-29518-160215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 16 лютого 2015 року та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року (в тому числі додатки до нього), скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб