Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №127/829/17

провадження №К/9901/33442/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2017 (головуючий суддя Гриневич В.С.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Драчука Т.О., суддів Загороднюка А.Г., Полотняка Ю.П.) у справі №127/829/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2013 по 30.11.2016.

2. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, позов задоволено:

а) визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, викладену у листах від 28.11.2016 №176/к-2 та від 10.01.2017 №197/к-2, щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2013 по 30.11.2016;

б) зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсацію втрати частини пенсії (доходу), у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2013 по 30.11.2016.

3. У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 05.12.1997 по 28.02.2013 позивач отримував пенсію за вислугу років, призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

5. Згідно з розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 07.03.2013 №19145 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

6. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 (справа №127/3838/14) визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця від 07.03.2013 № 19145 щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за віком.

7. Додатковою постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 (справа №127/3838/14) зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці призначити ОСОБА_2 з 01.03.2013 пенсію за віком, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням розміру середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, виходячи із розміру заробітної плати за 2010 - 2012 роки.

8. На виконання зазначених судових рішень Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці прийнято нове рішення про призначення позивачу пенсії за віком з застосуванням при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати по України за 2010-2012 роки, а також в грудні 2016 року відповідачем нарахована та виплачена позивачу різниця в розмірі пенсії за період з 01.03.2013 по 30.11.2016 у сумі 78744,33 грн.

9. 09.11.2016 та 21.12.2016 позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з заявами про нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку із застосуванням при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати по Україні за 2013 - 2016.

10. Листами від 28.11.2016 176/к-2 та від 10.01.2017 №197/к-2 Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці відмовило позивачу в задоволенні його вимог та повідомлено, що рішення суду у справі №127/3838/14 виконано відповідачем у повному обсязі.

11. Вважаючи незаконними зазначені дії Пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що несвоєчасне нарахування пенсії позивачу відбулось у зв'язку з неправомірною відмовою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити ОСОБА_2 пенсію, що встановлено судовим рішенням у справі №127/3838/14, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що Пенсійним органом у повному обсязі виконано судове рішення у справі №127/3838/14, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими.

14. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального та матеріального права.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

17. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

18. Згідно із ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

19. Згідно з п.2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

20. Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

21. Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

22. Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

23. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 (справа № 336/4675/17), від 21.06.2018 (№523/1124/17) та від 03.07.2018 (справа № 521/940/17).

24. У даній справі суди встановили, що нарахування та виплата позивачу відповідного доходу відбулись у зв'язку із призначенням пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на виконання судових рішень у справі №127/3838/14-а.

25. Несвоєчасне нарахування сум відбулось у зв'язку з неправомірною відмовою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, що встановлено судовим рішенням в справі №127/3838/14-а щодо призначення позивачу пенсії, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

26. За таких обставин, зважаючи на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

27. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

28. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №127/829/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб