Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2018 року у справі №826/2646/17
Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №826/2646/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №826/2646/17

адміністративне провадження №К/9901/50460/18, №К/9901/51406/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" та Київської міської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 (судді: Глущенко Я.Б. (головуючий), Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 826/2646/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" до Київської міської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» (далі - позивач, ПАТ «Вітаміни») звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною бездіяльності відповідача з неповернення надміру (помилково) сплачених сум, включаючи ПДВ, за митними деклараціями; зобов'язання відповідача опублікувати в інформаційних системах суму митних платежів у розмірі 3 178 848,25 грн, сплачену за митними деклараціями, як помилково та надміру сплачену; зобов'язати відповідача вжити заходів для повернення сум, надмірно сплачених за митними деклараціями.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в судовому порядку визнано протиправним та скасовано рішення митного органу про визначення коду товару, у зв'язку з чим, позивач вважає що йому безпідставно донараховано ввізне мито за ставкою 8%, внаслідок чого він надмірно сплатив митні платежі на суму 3 148 993, 42 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року задоволено адміністративний позов частково. Зобов'язано Київську міську митницю ДФС України надати відповідному органу казначейства висновок про повернення ПАТ «Вітаміни» надміру сплачених сум грошових зобов'язань за митними деклараціями щодо ввезення товару - препарату «Трібестан» за період з червня 2012 року по лютий 2015 року із відповідного бюджету. Стягнуто на користь позивача судові витрати у розмірі 1 544,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким задоволено адміністративний позов частково. Зобов'язано Київську міську митницю ДФС України підготувати та надати відповідному органу казначейства висновок про повернення ПАТ «Вітаміни» із державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів за митною декларацією №100210000/2012/553165 від 05.06.2012 на суму 59 789,78 грн У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач має право на повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання за ВМД №100210000/2012/553165 у розмірі 59 789,78 грн. Однак, зважаючи на те, що позивачем самостійно в період з червня 2012 року до лютого 2015 року заявлено по іншим деклараціям код УКТЗЕД із ставкою ввізного мита 8%, та митницею не було здійснено корегування (зміну) самостійно заявленого коду товару декларантом, підстави для визнання сплачених сум митних платежів за іншими деклараціями помилково та/або надміру сплаченими відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, не погоджуючись з рішенням апеляційного суду подав касаційну скаргу де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у квітні 2012 року ПАТ «Вітаміни» ввезено на територію України товар - вітаміни-таблетки «Трібестан» виробництва фірми АТ «Софарма» (Болгарія), на який Міністерством охорони здоров'я видано реєстраційне посвідчення як на лікарський засіб № UA/4050/01/01. Даний товар задекларовано в графі 33 митної декларації за кодом товару 3004501000, як ліки для людей, розфасовані для роздрібної торгівлі.

Рішенням відділу митних платежів Київської митниці від 12 квітня 2012 року №КТ-100-0709-2012 про визначення коду товару здійснено перекласифікацію товару за УКТЗЕД з коду 3004501000 на код 2106909200 «різні харчові продукти».

На підставі вказаного рішення, позивачем задекларовано зазначений товар за визначеним кодом та сплачено митні платежі за ставкою 8% у розмірі 59 789,78 грн, про що 05 червня 2012 року зроблену відмітку у ВМД №100210000/2012/553165.

При митному оформленні ідентичного товару протягом періоду з червня 2012 року по лютий 2015 року (в період дії рішення Київської митниці від 12 квітня 2012 року № КТ-100-0709-2012) позивач декларував лікарський препарат «Трібестан» як «харчовий продукт» та сплачував мито за ставкою 8%, сплативши за цей період загалом 3 1248 993,42 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року частково задоволено адміністративний позов ПАТ «Вітаміни» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, визнано протиправним та скасовано рішення митного органу від 12 квітня 2012 року № КТ-100-0709-2012 про визначення коду товару - лікарського засобу «Трібестан», стягнуто на користь позивача суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 59 789,78 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року скасовано в частині стягнення на користь позивача суми надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 59 789,78 грн та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

25 жовтня 2016 року та 13 грудня 2016 року позивачем було подано до відповідача заяви за №1137/1 та №1312/01 про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, ураховуючи судові рішення, згідно яких визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення коду товару від 12.04.2012 року №КТ-100-0709-2012.

Листами Київської міської митниці Державної фіскальної служби від 25.11.2016 №8922/10/26-70-19-01, від 18.01.2017 №381/10/26-70-19-01 позивача повідомлено, що підстави для повернення з Державного бюджету України митних платежів відсутні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог посилається на те, що рішення митниці про класифікацію товару є обов'язковим для всіх наступних поставок аналогічного товару, оскільки декларант зобов'язаний при декларуванні товару зазначати той код товару, який визначено у рішенні митницею при попередній поставці аналогічного товару, адже згідно приписів статті 69 МК України рішення про класифікацію приймається щодо товару, а не партії, відтак, позивач не зобов'язаний був оскаржувати кожне окреме, прийняте щодо конкретної партії товару рішення про визначення коду товару, у випадку, коли судовим рішенням, яке набрало законної сили, було скасоване аналогічне рішення про визначення коду ідентичного товару, та в якому суд встановив, що позивач правильно визначив код ідентичного товару та неправомірність зміни коду товару митним органом.

У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо того, що підприємство самостійно в період з червня 2012 року до лютого 2015 року заявляло в 25 деклараціях визначений митницею ще 12.03.2012 рішенням №КТ-100-0709-2012 код УКТЗЕД 2106909200 з більшою ставкою мита 8%. По кожній з 25 декларацій митниця не коригувала (не змінювала) заявлений самостійно декларантом код товару, тому, митні платежі, що сплачені самостійно позивачем за митними деклараціями не підлягають поверненню.

9. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

Контролюючий орган подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить касаційну скаргу ПАТ «Вітамін» залишити без задоволення, з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1 Пункти 43.1-43.5 статті 43

Помилково та надміру сплачені сумі грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну, податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

10.2 Пункт 54.1 статті 54

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

11. Митний кодекс України

11.1. Частина 1 статті 69

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

2. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

11.2 Частина восьма статті 257

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари, зокрема код товару згідно з УКТЗЕД, а також відомості про нарахування митних та інших платежів, зокрема ставки та суми митних платежів.

11.3. Частина 1 статті 301

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Декларант, здійснивши класифікацію товарів, самостійно визначає та заявляє шляхом подачі митної декларації відповідні ставку та суму митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України, що передбачено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України.

Митний орган, відповідно до положень статті 69 МК України, здійснює контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД та у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушених правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відтак, якщо митний орган за результатами митного оформлення товару за певною митною декларацією самостійно не приймав рішення про визначення коду товару і погодився з класифікацією товару, здійсненою декларантом, та, відповідно, самостійно визначеною декларантом сумою митних платежів, то підстави вважати таку суму митних платежів надмірно сплаченою та наявне в імпортера право на їх повернення відсутні.

Тому, рішення митниці про визначення коду товару, задекларованого декларантом за певною митною декларацією, не є обов'язковим при наступному декларуванні ним ідентичного товару за іншими митними деклараціями.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Якщо митний орган прийняв рішення про визначення коду товару, яке в подальшому скасовано, то сума надмірно сплачених митних та інших платежів повертається декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007.

15. Доводи позивача про наявність права на повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання за усіма митними деклараціями щодо ввезення товару - препарату «Трібестан» за період з червня 2012 року по лютий 2015 року, обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції зважаючи на те, що оскільки позивачем самостійно у вказаний період заявлено по іншим деклараціям код УКТЗЕД із ставкою ввізного мита 8%, та митницею не було здійснено корегування (зміну) самостійно заявленого коду товару декларантом, підстави для визнання сплачених сум митних платежів за іншими деклараціями помилково та/або надміру сплаченими відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції відносно того, що набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення митниці про визначення коду певного товару, задекларованого раніше за певною митною декларацією, не є підставою для виникнення в декларанта права на повернення обчислених з урахуванням такого рішення надмірно сплачених митних платежів за іншими митними деклараціями, за якими ввезено ідентичні товари.

16. Судом попередньої інстанції встановлено, що позивач з метою повернення надміру сплачених коштів діяв відповідно до вимог законодавства та дотримався положень Порядку №1146, подавши до митного органу відповідні заяви, а відповідач у свою чергу, за умов наявності вичерпних підстав для їх задоволення, не підготував висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством.

17. Доводи контролюючого органу відносно того, що зобов'язуючи митний орган підготувати та надати відповідному органу казначейства висновок про повернення із державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів є способом втручання у дискреційні повноваження митного органу спростовуються наступним.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, а суд є правозастосовуючим органом, тобто не створює нових правових норм, не підміняє собою органи виконавчої та законодавчої влади, а на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, у даному випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

19. Переглянувши судове рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом норм фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення статей 43, 54 Податкового кодексу України та статей 69, 257, 301 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому, касаційні скарги Київської міської митниці ДФС та ПАТ "Вітаміни" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018, слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" та Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №826/2646/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду