Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №826/6924/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа №826/6924/18

адміністративне провадження №К/9901/12211/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е.,Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення від 28.03.2018 в частині, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року (головуючий суддя - Федотов І. В., судді - Ганечко О. М., Сорочко Є. О.),

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 (далі - третя особа) про скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28.03.2018 в частині самовідводу від участі в розгляді дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 членів дисциплінарної палати КДКА Київської області: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та Голови КДКА Київської області ОСОБА_14.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що витяг з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області в частині задоволення заяв про самовідвід від участі в розгляді дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно нього складу дисциплінарної палати КДКА Київської області та Голові КДКА Київської області є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, оформлене протоколом №03 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 березня 2018 року в частині самовідводу від участі в розгляді дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 членів дисциплінарної палати КДКА Київської області: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та Голови КДКА Київської області ОСОБА_14.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після того як члени дисциплінарної палати КДКА Київської області задовольняли заяви про самовідвід від участі у розгляді дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та Голова КДКА Київської області ОСОБА_14 продовжували розгляд дисциплінарної справи та брали участь в голосуванні з питань самовідводу інших членів дисциплінарної палати та Голови КДКА Київської області. З витягу з протоколу №03 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від
28.03.2018 року суд установив, що засідання дисциплінарної палати не відкладалось та не зупинялось, що свідчить про порушення дисциплінарної палати КДКА Київської області п.7.7. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 року № 77.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення від 28.03.2018 в частині, відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що положення чинного законодавства не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Оскаржуваним рішенням відповідача, оформленим протоколом №03 в частині самовідводу від участі в розгляді дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_13 членів дисциплінарної палати, оцінка дій позивача по суті не надавалася, воно не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності. При цьому посилання ОСОБА_13 у відзиві на апеляційну скаргу щодо можливості оскарження рішення КДКА Київської області, оформленого у формі протоколу №03 засідання дисциплінарної палати, обґрунтовані правом оскарження рішення від 31.01.2018 про порушення дисциплінарної справи, колегія суддів відхилила, з огляду на те, що вказане рішення не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про виправлення допущеної описки в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року -задоволено та внесено виправлення до тексту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, шляхом заміни ініціалів позивача "ОСОБА_13" на "ОСОБА_1".

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

02 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, в якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що йому надано право під час процедури дисциплінарного провадження заявляти клопотання, надавати пояснення, подавати докази. Вважає, що з боку відповідача порушено принцип правової визначеності, адже самовідведені особи не можуть брати участь у засіданні та голосуванні в подальшому за усунення інших членів КДКА Київської області. Вказує, що фактично спірне рішення відповідача було прийнято за відсутності кворуму і більшості голосів легітимних осіб.

Ухвалою Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Вказує, що дисциплінарне провадження у справі завершується прийняттям відповідного рішення, яке може бути оскаржене до суду або до ВКДКА. Проте оскаржуваним у справі рішенням, оформленим протоколом №03 в частині самовідводу від участі у розгляді дисциплінарної справи, оцінка діям позивача по суті не надавалась, воно не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача у здійсненні професійної адвокатської діяльності. Вважає, що відсутність порушеного права або невідповідність обраного позивачем способу його захисту є підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем до Суду надано відповідь на відзив, в якій вказано на безпідставність наведених у відзиві доводів. Позивач вважає наявними підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 березня 2018 року на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області було прийнято рішення, оформлене протоколом №03, яким було задоволено заяви про самовідвід від участі в розгляді дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарної палати КДКА Київської області та Голові КДКА Київської області.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з реалізацією повноважень, настаттями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій визначає Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 року № 77.

У силу статті 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є рішення, оформлене протоколом №03, яким було задоволено заяви про самовідвід від участі в розгляді дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарної палати КДКА Київської області та Голові КДКА Київської області.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Визначення термінів "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт" містять пункти 18,19 ч. 1 ст. 4 Кодексу. Так, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно зі статтею 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб'єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб'єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та /або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Конституційний Суд України у Рішенні 14 грудня 2011 року у справі № 1-29/2011 визначив підґрунтя розмежування публічно-правових спорів між судами адміністративної та кримінальної юрисдикцій. У п. 4.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України").

Відтак з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.

Проте, Суд зазначає, що спірне у справі рішення відповідача, оформлене протоколом, про визнання якого протиправним заявлено вимогу, не породжує для позивача будь-яких прав чи обов'язків, а отже - не породжує для позивача права на захист.

Судом апеляційної інстанції правильно взято до уваги те, що оскаржуваним рішенням відповідача, оформленим протоколом №03 в частині самовідводу від участі в розгляді дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_13 членів дисциплінарної палати, оцінка діям позивача по суті не надавалася, воно не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача в здійсненні професійної адвокатської діяльності.

Більш того, Суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений можливості навести доводи, покладені в обґрунтування підстав цієї позовної заяви, при оскарженні рішення дисциплінарної комісії, прийнятого по суті за результатом розгляду дисциплінарної скарги, як то передбачено вимогами ст. 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в разі, якщо таке рішення буде прийнято не на користь позивача.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення суду апеляційної інстанції та не ухвалює нове рішення у справі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі 826/6924/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова