Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2018 року

Київ

справа №804/4588/17

адміністративне провадження №К/9901/2177/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом:

ОСОБА_2

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент поліції), треті особи: Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту поліції (далі - Управління поліції), Первинна професійна спілка «Правозахисники країни»,

про визнання дій протиправними та стягнення заробітної плати,

касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Департаменту поліції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду в складі судді Тулянцевої І.В. від 30 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кругового О.О. (головуючий), суддів: Прокопчук Т.С., Чепурнова Д.В. від 8 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати:

- протиправними дії Департаменту поліції по позбавленню у березні 2017 року, інспектора роти № 6 батальйону № 2 Управління поліції лейтенанта поліції (далі - лейтенант поліції) ОСОБА_2, премії у розмірі 2500,00 грн.;

- стягнути (зобов'язати нарахувати та виплатити) з Департаменту поліції на користь лейтенанта поліції ОСОБА_2 заробітну плату (премію) у розмірі 2500,00 грн. за березень 2017 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неіснуючий факт порушення службової дисципліни у лютому 2017 року. Позивач наголошував, що його не було ознайомлено з наказом Департаменту поліції про зменшення чи позбавлення премії у розмірі 2500,00 грн. у березні 2017 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2017 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту поліції від 3 березня 2017 року № 1087, у частині зменшення розміру премії лейтенанту поліції ОСОБА_2 за березень 2017 року у розмірі 2500 грн.; зобов'язав Департамент поліції нарахувати та виплатити лейтенанту поліції ОСОБА_2 грошове забезпечення у вигляді премії за березень 2017 року у розмірі 2500 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили із того, що факт допущення позивачем дисциплінарного проступку як передумови для позбавлення премії не доведений, також зазначено, що відповідач порушив порядок позбавлення позивача премії, оскільки за проступок, який мав місце у лютому 2017 року особу не може бути позбавлено премії за березень 2017 року, тобто у наступному місяці після вчинення порушення службової дисципліни.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Департамент поліції звернувся з касаційною скаргою у якій просить скасувати зазначені рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування скарги посилається на те, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають матеріалам справи, суди не змогли об'єктивно та повно оцінити докази по справі у їх сукупності, у результаті чого дійшли помилкових висновків щодо обставин, що мають суттєве значення для вирішення даної справи.

ОСОБА_2 та Первинною професійною спілкою «Правозахисники країни», подано відзиви на касаційну скаргу, у яких вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. На обґрунтування відзивів зазначають, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці, та особистого тлумачення Департаментом поліції норм матеріального та процесуального права та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в частині правильності застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 лютого 2017 року лейтенант поліції ОСОБА_2 спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_3 заступили на нічне чергування у складі екіпажу «Атлет-0609» у Чечелівському районі м. Дніпра.

Близько 06:00 години ранку 20 лютого 2017 року співробітники екіпажу моніторингу «Атлет 0015» прийняли рішення про перевірку несення служби співробітниками екіпажу «Атлет-0609», у ході якої зафіксували на відео- та фото- засоби факт сну лейтенанта поліції ОСОБА_2 За наслідками цього випадку, лейтенант поліції ОСОБА_4, подав рапорт, зокрема, про депреміювання лейтенанта поліції ОСОБА_2

Висновком від 12 квітня 2017 року, затвердженим Т.в.о. начальника Управління поліції старшим лейтенантом поліції Приходьком І.В. визнано факти викладені лейтенантом поліції ОСОБА_2 у рапорті такими, що не знайшли свого підтвердження. Даним висновком встановлено в діях лейтенанта поліції ОСОБА_2 порушення вимог пункту 2.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту від 5 січня 2016 року № 4/1, статті 12, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 9 часини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», що виразилось у сні під час несення служби.

Згідно списку на преміювання поліцейських підрозділу Управління поліції за березень 2017 року, який затверджений начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції Жуковим Є.О. та є додатком до наказу № 1087 від 3 березня 2017 року, лейтенанта поліції ОСОБА_2 позбавлено премії у розмірі 2500,00 грн. за березень 2017 року.

Вважаючи дії відповідача з приводу позбавлення його премії за березень 2017 року у розмірі 2500,00 грн. протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій ? без змін.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин; далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 4.3 Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, яке затверджене наказом начальника Департаменту патрульної поліції підполковником поліції Жуковим Є.О. 14 грудня 2015 року за № 60 (далі - Положення), начальник Департаменту патрульної поліції має право позбавляти поліцейського премії повністю або частково за: невихід на службу без поважних причин; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння); порушення статутних правил несення служби у добовому наряді або під час патрулювання; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо збереження державної таємниці; порушення службової дисципліни; скоєння аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини поліцейського під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до псування спеціальної техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю поліцейським або інших осіб.

Пунктом 4.4 Положення, передбачено, що поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника Департаменту патрульної поліції на підставі поданих за командою до 20 числа кожного місяця списків про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим поліцейським. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії поліцейських протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що про обставини відеофіксації 20 лютого 2017 року факту порушення службової дисципліни ОСОБА_2 було повідомлено командиру роти № 6 батальйону № 2 Управління поліції лейтенанту поліції ОСОБА_4, що підтверджується Висновком перевірки від 12 квітня 2017 року.

Аналізуючи наведені норми права, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що відповідач у порушення вимог пункту 4.4 Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, протиправно позбавив позивача премії у місяці, який є наступним за місяцем, у якому на думку відповідача, лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснив порушення службової дисципліни.

Крім того, суди зазначили, що фотографії, які містяться на електронному носії (CD диск) не можуть бути достатніми і належними доказами підтвердженням факту порушення позивачем службової дисципліни, оскільки неможливо встановити часу їх створення (зображення є нечітким).

Згідно пункту 12 Розділу II «Грошове забезпечення» Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом МВС України від 260 від 06.04.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року, (далі - Порядок) керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Аналіз приписів пункту 12 Розділу II «Грошове забезпечення» Порядку вказує на те, що у разі якщо з боку поліцейського мав місце проступок, який впливає на розмір премії, то за умови винесення наказу про преміювання працівників за відповідний місяць, до наказу вносяться зміни, а розмір премії перераховується в наступному місяці.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач, не надав суду доказів, які б підтверджували факт внесення змін до наказу про преміювання працівників за лютий 2017 року, також відповідачем не надано підтверджень саме проведення перерахунку премії позивача за березень 2017 року у зв'язку із внесенням відповідних змін в наказ та зняттям премії за лютий 2017 року. За таких обставин суди обґрунтовано дійшли висновку, що відповідач прийнявши рішення про позбавлення позивача премії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З таким висновком погоджується колегія суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України (у редакції, яка чинна з 15 грудня 2017 року), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, касаційна скарга Департаменту поліції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні касаційної скарги Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відмовити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду