Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.09.2019 року у справі №560/965/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 жовтня 2021 року

справа №560/965/19

адміністративне провадження № К/9901/30683/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Олендера І. Я., Юрченко В. П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у складі колегії суддів Сушка О. О., Залімського І. Г., Мацького Є. М.

у справі №560/965/19

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги, зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

У квітні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 216 від 30 вересня 2014 року, зобов'язання податковий орган анулювати свідоцтво платника єдиного податку, визнання дій (бездіяльності) неправомірними щодо нереєстрації позивача в реєстрі платників єдиного податку з 01 січня 2014 року, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 14 лютого 2019 року №Ф2541-23.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено.

26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, яку судом було розглянуто та постановою від 18 травня 2021 року відмовлено в задоволені заяви.

18 серпня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 яка ухвалою від 19 серпня 2021 року залишена без руху у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого документа про сплату судового збору та не відповідністю тексту касаційної скарги нормам процесуального законодавства.

Ухвалою від 10 вересня 2021 року Верховний Суд, після усунення скаржником недоліків касаційної скарги, відкрив провадження за її касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №560/965/19 на підставі частини 3 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та витребував справу № 560/965/19 з Хмельницького окружного адміністративного суду.

28 вересня 2021 року справа № 560/965/19 надійшла до Верховного Суду.

Згідно із частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для залишення касаційної скарги без задоволення.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Скаржник наполягає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року є незрозумілою в мотивувальній та резулятивній частинах, зокрема з підстав нарахування боргу, застосування санкцій та пені. Крім того, позивачем зазначено, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доказам при винесені постанови, а тому просить ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в роз'ясненні скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі позивач цитує обставини справи, висловлює свою незгоду здебільшого із винесеною судом апеляційної інстанції постановою від 13 квітня 2021 року, у зв'язку з чим і було подано заяву про роз'яснення судового рішення, проте суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не взяв до уваги зазначеного.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що роз'ясненню підлягає таке рішення, яке важко виконати, або яке не є зрозумілим. В даному випадку, рішення суду апеляційної інстанції є зрозумілим, а тому заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню. Крім того, вказує що заявник просить роз'яснити постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, оскільки позивачу не зрозумілі підстави нарахування боргу/недоїмки та фактично просить змінити зміст судового рішення, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року без змін.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з частиною 2 статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

Тобто, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз'яснення судового рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Аналізуючи касаційну скаргу, вбачається, що заявник просить роз'яснити судове рішення в частині підстав нарахування боргу і застосування штрафних санкцій та пені.

Доводи касаційної скарги не містять додаткових обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в заяві про роз'яснення судового рішення, та яким суд апеляційної інстанції надав оцінку.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду апеляційної інстанції від 13 квітня 2021 року, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.

У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд, враховуючи норми КАС України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року року слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 КАС України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №560/965/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. Я. Олендер

В. П. Юрченко