Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 826/5908/18

адміністративне провадження № К/9901/60077/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/5908/18

за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Григорович П. О.) від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Літвіної Н. М., Федотова І. В., Сорочко Є. О.) від 24 липня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, в якому просив:

1) скасувати рішення про нікчемність правочинів, а саме:

- переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ «КРЕДИТНО_ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» 19 травня 2016 року в сумі 50000 грн., з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором від 04 квітня 2016 року № НОМЕР_2» на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2;

- перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 по Договору від 23 травня 2017 року № 980-006-0002507703 ОСОБА_2, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський»;

2) зобов'язати відповідача внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2;

3) судові витрати покласти на відповідача.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову, які полягали у наданні, в тому числі, заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України.

7. Станом на 03 жовтня 2018 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 23 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-006-000250773, за умовами якого банком залучено від позивача грошові кошти у сумі 200000 грн. на строк до 23 травня 2016 року по 06 червня 2016 року.

9. Рішенням Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ віднесено ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних.

10. На підставі вказаного рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23 травня 2016 року прийнято рішення № 812 про запровадження з 23 травня 2016 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

11. На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12 липня 2016 року № 124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12 липня 2016 року №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю. П. з 13 липня 2016 по 12 липня 2018 року включно.

12. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року № 1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О. Ю. з 05 вересня 2016 року включно.

13. На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 18 липня 2016 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський».

14. 24 січня 2017 року позивачу виплачено 150460,12 грн., однак сума в розмірі 49539,88 грн. виплачена не була.

15. Листом від 19 грудня 2017 року № ЗГЗ/5343 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков О. Ю. повідомив позивача про те, що визнано нікчемним правочин (транзакцію) з перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 по договору № 980-006-000250773 від 23 травня 2017 року ОСОБА_2, відкритий в ПАТ «БАНК МИХАЙЛВСЬКИЙ».

16. Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 січня 2018 року позивача також повідомлено, що на його договір не розповсюджується Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та віщих фінансових послуг» у зв'язку з відсутністю ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» як повіреного у договорі

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду, не зазначення останнім поважних причин пропуску строку звернення до суду та не підтвердження своєчасного такого звернення.

18. Суди попередніх інстанцій зазначили, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.

19. У зв'язку з цим, суди дійшли висновку, що несвоєчасне здійснення необхідних для захисту своїх прав дій, через байдужість до своїх прав не є поважною причиною пропуску строку.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що з долучених до позовної заяви доказів слідує, що позивачем було здійснено спробу досудового врегулювання спробу, але відповіді, які були необхідні для обґрунтування порушеного права були отримані лише в грудні 2017 року та січні 2018 року, що свідчить, що позивач не був байдужим до своїх прав, а приймав активні заходи щодо усунення зазначеного порушення прав, що й стало підставою для звернення до суду.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що суди попередніх інстанцій, повертаючи позовну заяву, дійшли передчасних висновків з наступних підстав.

22. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

23. Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

24. Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

25. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

26. На виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 16 квітня 2018 року, представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначав, що про рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. про визнання правочину нікчемним, позивачу стало відомо в грудні 2017 року з повідомлення про нікчемність правочину від 19 грудня 2017 року № ЗГЗ/5343.

Також в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача посилався на те, що підставою для звернення до суду стало визнання правочину (транзакції) нікчемним, про що позивач дізнався в грудні 2017 року, а не під час недоотримання коштів у січні 2017 року.

27. Як свідчать матеріали справи, листом від 19 грудня 2017 року № ЗГЗ/5343 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков О. Ю. повідомив позивача про те, що визнано нікчемним правочин (транзакцію) з перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 по договору № 980-006-000250773 від 23 травня 2017 року ОСОБА_2, відкритий в ПАТ «БАНК МИХАЙЛВСЬКИЙ», а листом від 15 січня 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що на його договір не розповсюджується Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та віщих фінансових послуг» у зв'язку з відсутністю ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» як повіреного у договорі.

28. Колегія суддів вважає, що про порушення своїх прав позивач дізнався саме з моменту ознайомлення зі змістом листа уповноваженої особи від 19 грудня 2017 року, до суду ОСОБА_2 звернувся 11 травня 2018 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

29. Висновок судів попередніх інстанцій про те, що порушене право у позивача виникло в момент недоотримання ним коштів в сумі 49539,88 грн., з посиланням на те, що визнання нікчемним правочину не порушує матеріальних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, колегія суддів вважає помилковим. Докази того, що в момент недоотримання позивачем частини грошових коштів, а саме 24 січня 2017 року, він вже знав про невключення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 49539,88 грн., матеріали справи не містять.

30. Отже, суди попередніх інстанцій не надавши належної оцінки доданим до позовної заяви документам, дійшли передчасного висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви особі, яка її подала.

31. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

32. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі № 826/5908/18 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб