Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 711/4013/17

адміністративне провадження № К/9901/22840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.06.2017р. (суддя - Позарецька С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р. (судді - Костюк Л.О., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача, викладене у листі від 29.12.2016р. №29/К-181, про відмову у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та зобов'язати відповідача скласти висновок про призначення до виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, тобто в розмірі 362500 грн, у зв'язку із встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із отриманням І групи інвалідності, відповідно до положень Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.06.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправним рішення відповідача, викладене у листі від 29.12.2016р. №29/К-181, про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов'язано відповідача скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто в сумі 362500 грн, у зв'язку з встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги, посилається на те, що правових підстав для нарахування відповідачем позивачу одноразової грошової допомоги на підставі Закону України «Про міліцію» та Порядку №850 немає, на час його звернення питання виплати поліцейському одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ не врегульовано.

Крім того, посилається на те, що позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016р. №4, оскільки на час звернення позивача із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, необхідною умовою для отримання поліцейським такої допомоги є встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби саме в органах поліції.

Позивач своїм правом подати до суду заперечення на касаційну скаргу відповідача не скористався.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у період 02.08.1996р. по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. по 16.09.2016р. проходив службу в органах Національної поліції України.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.09.2016р. №156 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Відповідно до свідоцтва про хворобу Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 12.09.2016р. №309 позивача визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №533763 від 25.11.2016р. позивачу з 25.11.2016р. встановлена І група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, строк дії інвалідності необмежений.

Згідно довідки Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи серії 12 ААА №022749 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 90% ступінь втрати професійної працездатності.

09.12.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності.

Листом від 29.12.2016р. №29/К-181 Головне управління Національної поліції в Черкаській області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до положень статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку від 11.01.2016р. №4 допомога призначається і виплачується особам, яким встановлена інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

На даний час вказаними нормативно-правовими актами не визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги особам, яким встановлена інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням інвалідності I групи на підставі Закону України «Про міліцію», пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку від 21.10.2015р. №850 в розмірі 362500 грн.

Суди дійшли висновку про те, що позивач відповідає визначеним у Порядку від 11.01.2016р. №4 критеріям та є таким, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, а оскільки одноразова грошова допомога є гарантованою державою компенсацією за втрату здоров'я під час проходження служби особою, та враховуючи, що позивач на час настання інвалідності проходив службу саме в органах Національної поліції України, то виплата одноразової грошової допомоги розповсюджується і на нього.

При цьому суди виходили з того, що слід вважати, що інвалідність позивача була встановлена під час проходження ним служби в поліції, а не в міліції.

Такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», так і статті 97 Закону «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності, а тому правила пункту 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» поширюються виключно на тих працівників поліції, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015р. - часу набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Оскільки інвалідність позивачу встановлена згідно Акту огляду МСЕК від 25.11.2016р. з 25.11.2016р., а тому при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги норми Закону України «Про міліцію» та прийнятого на його виконання Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015р. №850 застосуванню не підлягають.

В свою чергу, за наявності підстав, така допомога може бути призначена відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, за правилами статті 78 цього Закону служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду зараховується до стажу служби в поліції.

Крім того, відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень цього закону працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

Крім того, за правилами статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» служба в органах внутрішніх справ зараховується до вислуги років для призначення пенсії поліцейським.

Таким чином, оскільки період служби в органах внутрішніх справ зараховується до стажу служби поліцейських, в тому числі і для призначення пенсії, а тому отримання захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ внаслідок якого встановлено інвалідність, породжує право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

В той же час за правилами пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» право на допомогу виникає в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

В порушення вимог 159 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами не з'ясовано підстави звільнення позивача з органів поліції, чи відбулось таке звільнення внаслідок причин, зазначених в пункті 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», що є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.06.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017р.у даній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук