Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2020 року у справі №580/2212/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 580/2212/20

адміністративне провадження № К/9901/31138/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/2212/20

за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Руденко А. В.,

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А. Ю., суддів Сорочка Є. О., Чаку Є. В.,

Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.

Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 62199835 на підставі виконавчого напису нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В. В. № 10931, виданого 29 квітня 2020 року про стягнення з позивача на користь ТОВ "Алекскредит" заборгованості у сумі 44 050
грн.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постійно проживає в с.

Шарин Уманського району та має постійне місце роботи прибиральницею на АЗС Сокар №61 поблизу с. Шарин на автодорозі Одеса-Київ. В м. Києві ні постійно, ні тимчасово ніколи не проживала. Жодного майна на території міста Києва чи Київської області позивач не має. Натомість, відповідач здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва. З огляду на зазначене, місце реєстрації боржника відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність, а виконання здійснюється не за місцем проживання позивача. З вказаних підстав вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Згідно з довідкою Шаринської сільської ради Уманського району Черкаської області від 15 червня 2020 року № 101 ОСОБА_1 (позивач у справі) зареєстрована і проживає у селі Шарин Уманського району Черкаської області з 19 вересня 1992 року.

4. Відповідно до копії паспорта позивача серії НОМЕР_1, виданого Уманським РВ УМВС України в Черкаській області 09 лютого 2006 року, вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

5. Відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич В. Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

6.28 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною (відповідач у справі) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62199835 з виконання виконавчого напису №10931, виданого 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованості у сумі 44 050 грн. Адреса позивача, яка є боржником у виконавчому провадженні: АДРЕСА_2.

7. Вважаючи, що відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців, позивач звернулась до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, позов задоволено:

8.1 визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 28 травня 2020 року ВП №62199835;

8.2 стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у сумі 840,80

грн.

9. Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання або перебування боржника - фізичної особи, незалежно від місця реєстрації боржника.

10. В той же час оскільки, в матеріалах справи відсутні докази місця перебування позивача за адресою: АДРЕСА_3, а відповідачем на вимогу ухвали суду від 08 липня 2020 року докази перебування позивача за вказаною адресою не надані, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

IV. Касаційне оскарження

11. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 листопада 2020 року.

12. У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підтвердження чого надає судові рішення у різних справах, як приклади прийняття судами протилежних рішень у подібних правовідносинах. Зокрема у справах №160/4982/20,560/2520/20,520/5603/20 рішення ухвалені на користь боржника щодо неможливості відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника відмінним від місця його реєстрації, натомість у справах №200/4020/20-а, 200/5040/20-а та 520/5605/20-а рішення прийняті на користь приватних виконавців та зроблено висновок щодо відсутності у приватного виконавця обов'язку перевіряти відомості щодо місця перебування боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та відсутність підстав вважати, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем його виконання.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про наявність правової проблеми щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах.

12.1 Таким чином, відповідач у касаційній скарзі обґрунтував наявність підстав, за яких рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

12.2 Також у касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України.

12.3 На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувана про відкриття виконавчого провадження.

12.4 За вердженням відповідача, помилковим є висновок судів попередні інстанцій про те, що оскільки у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться на території Черкаської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність відповідач, як приватний виконавець, приватний виконавець не мав підстав для прийняття виконавчого документа до виконання, так як виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання та відкривати виконавче провадження. Таким чином, за твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій ототожнюють поняття "місце реєстрації" та "місце проживання".

12.5 Такий висновок судів виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування в повному обсязі приписів частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, адже дана норма є диспозитивною, згідно з якою у стягувана є право вибору пред'явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника.

12.6 Відповідач наголошує, що приватний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо його оформлення, проте не здійснює перевірку змісту такого виконавчого документа.

12.7 Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України.

12.8 На обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги вказує, що суди попередніх інстанцій провели однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення відповідних мотивів надали перевагу доказам наданим позивачем та відкинули докази, що спростовують факти викладені в позові, не оцінили у сукупності докази, досліджені у судовому засіданні.

12.9 У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

13.02 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н. В., суддів Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М. відкрито касаційне провадження та витребувано із Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/2212/20.

14.15 грудня 2020 року справа № 580/2212/20 надійшла до Верховного Суду.

15.02 серпня 2021 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року № 1451/0/78-21 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцова Н. В., суддів Мацедонську В. Е., Данилевич Н. А.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

16. Конституція України

16.1 Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

17.1 Згідно з частиною першою статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, а також рішеннями, які відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

17.2 Відповідно до ~law21~ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

17.3 ~law22~ визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

17.4 ~law23~ встановлено, що Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

17.5 ~law24~ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених ~law25~ випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім винятків, установлених цією частиною.

17.6 ~law28~ встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених ~law29~ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

17.7 Згідно з ~law30~ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

17.8 Відповідно до ~law31~ сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених ~law32~, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому ~law33~, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, на~law34~.

17.9 Відповідно до ~law35~ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

17.9.1. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

17.10 ~law36~ встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених ~law37~, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

17.10.1. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

18. Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII.

18.1 Відповідно до частини першої статті 3 Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

18.2 За змістом частини першої статті 4 Закону діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

18.2.1. Згідно з частиною другою статті 4 Закону державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

18.3 Статтею 16 Закону визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

18.4 Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

19. Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV.

19.1 За визначеннями, поданими у статті 3 Закону, місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

19.2 Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

19.3 За змістом статті 6 Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

20. Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5942-VI.

20.1 Згідно з частиною першою статті 4 Закону Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5942-VI інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

20.1.1 Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5942-VI документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

20.2 Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

VI. Позиція Верховного Суду

21. Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання або перебування боржника - фізичної особи, незалежно від місця реєстрації боржника.

22. В той же час оскільки, в матеріалах справи відсутні докази місця перебування позивача за адресою: АДРЕСА_3, а відповідачем на вимогу ухвали суду від 08 липня 2020 року докази перебування позивача за вказаною адресою не надані, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

23. Відповідач стверджує, що касаційна скарга у цій справі стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача, та її судовий розгляд сприятиме однаковому тлумаченню приписів Закону України "Про виконавче провадження". За твердженнями відповідача, нею було проаналізовано судову практику в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічним предметом спору та виявлено судові рішення судів апеляційної інстанції з різним трактуванням судами положень законодавства.

24. У касаційній скарзі відповідач уважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно ототожнили поняття "місце реєстрації" та "місце проживання" особи, оскільки наявність зареєстрованого місця проживання не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає за такою адресою.

Указує, що чинним законодавством не передбачено вимог щодо здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації боржника. Також скаржник зазначає, що у приватного виконавця відсутній обов'язок перевіряти місце проживання боржника та виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження має керуватися виключно інформацією, що міститься у виконавчому документі та заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.

25. Отже, у цій справі спірним є тлумачення положень ~law45~ в контексті визначення місця проживання боржника, а також питання наявності у приватного виконавця обов'язку перевіряти перед відкриттям виконавчого провадження відомості у виконавчому документі стосовно місця проживання боржника.

26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги у зазначеній частині, Верховний Суд виходить із такого.

27. Відповідно до ~law46~ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

27.1 Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

28. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20 надав оцінку правильності тлумачення положень ~law47~ в контексті визначення місця проживання боржника та дійшов висновку, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ~law48~ пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

29. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич В. Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

30. Згідно з довідкою Шаринської сільської ради Уманського району Черкаської області від 15 червня 2020 року № 101 ОСОБА_1 (позивач у справі) зареєстрована і проживає у селі Шарин Уманського району Черкаської області з 19 вересня 1992 року.

31. Відповідно до копії паспорта позивача серії НОМЕР_1, виданого Уманським РВ УМВС України в Черкаській області 09 лютого 2006 року, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

32.28 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною (відповідач у справі) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62199835 з виконання виконавчого напису № 10931, виданого 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованості у сумі 44 050 грн. Адреса позивача, яка є боржником у виконавчому провадженні: АДРЕСА_2.

33. Вказані обставини не спростовуються сторонами у справі.

34. Відомостей про зміну місця реєстрації позивача та наявності та у неї будь-якого майна на території м. Києва матеріали справи не місять.

35. Отже, місце реєстрації позивач (боржника) не належить до виконавчого округу приватного виконавця Дорошкевич В. Л.

36. Таким чином, ураховуючи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20, колегія суддів у цій справі уважає, що приватний виконавець порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить ~law49~.

37. З огляду на вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, водночас мотиви задоволення позову підлягають зміні з урахуванням висновків, наведених Верховним Судом у цій постанові.

38. Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частин 1 та 4 статті 351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

39. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в мотивувальних частинах з урахуванням висновків, наведених Верховним Судом у цій постанові.

VІІ Судові витрати

40. З огляду на те, що Верховним Судом не змінено судові рішення в частині остаточного їхнього висновку по суті позовних вимог, тому розподіл судових витрат за розгляд касаційної скарги, не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 354, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни задовольнити частково.

2. Змінити мотивувальну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, з підстав, зазначених у цій постанові.

3. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська