Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року

Київ

справа №826/5411/16

адміністративне провадження №К/9901/38914/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва в складі суддів Огурцова О.П. від 20.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 19.12.2016 у справі №826/5411/16 за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни третя особа Публічне акціонерне товариство "Дельта - Банк" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 8548139 від 23.12.2012) про зміну умов обтяження квартири.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувані ухвали, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач у червні 2012 року отримав повідомлення про відступлення № SDC/250512-4828/1 від 05.06.2012, згідно якого позивача було повідомлено про те, що Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" здійснено відступлення своїх прав вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами застави та/або договорами поруки, зокрема, кредитним договором №2621/0408/72-008 від 22.04.2008, договорами забезпечення № 2621/0408/72-088Z-2 від 22.04.2008 та №2621/0408/72-088-Р-1 від 29.12.2011, укладеними з позивачем. Таким чином, починаючи з дати отримання повідомлення про відступлення №SDC/250512-4828/1 від 05.06.2012 у позивача були наявні обґрунтовані підстави для встановлення факту внесення до Державного реєстру іпотек запису про зміну умов обтяження квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу прав вимоги від 25.05.2012.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати вказані ухвали та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що про наявність оскаржуваного запису він дізнався лише 01.04.2016, оскільки саме тоді отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржуваний реєстраційний запис внесений до Державного реєстру іпотек на підставі договору купівлі - продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, укладених ПАТ «Сведбанк», в тому числі і по договору №2621/0408/72-088 від 22 квітня 2008 року.

Про факт укладання договору купівлі - продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року позивача повідомлено листом №SDC/250512-4828/1 від 05 червня 2012 року.

У вказаному листі позивача повідомлено про те, що ПАТ "Сведбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" здійснено відступлення своїх прав вимоги за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами застави та/або договорами поруки, зокрема, кредитним договором №2621/0408/72-088 від 22 квітня 2008 року, договорами забезпечення № 2621/0408/72-088Z-2 від 22 квітня 2008 року та №2621/0408/72-088-Р-1 від 29 грудня 2011 року, укладеними з позивачем. Також в зазначеному повідомленні вказано про те, що ПАТ "Дельта Банк" у результаті відступлення є єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними документами (включаючи, без обмеження, права на всі платежі за кредитним(и) договором(ами), всі права іпотекодержателя за договором(ами) іпотеки, та всі права заставодержателя за договором(ами) застави, та всі права кредитора за договором(ами) поруки з 25 травня 2012 року.

Факт отримання вказаного листа у червні 2012 позивачем не заперечується.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що починаючи з дати отримання повідомлення про відступлення №SDC/250512-4828/1 від 05 червня 2012 року у позивача були наявні обґрунтовані підстави для встановлення факту внесення до Державного реєстру іпотек запису про зміну умов обтяження квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Колегія суддів вказує, що позивач не був позбавлений можливості отримати відповідну інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які були об'єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду