Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2018 року

Київ

справа №823/1628/16

адміністративне провадження №К/9901/29625/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Управління поліції) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у складі судді: Гаврилюка В.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: Кучми А.Ю. (головуючий), суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління поліції, Атестаційної комісії №9 Управління поліції про визнання протиправними дій, протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив: визнати протиправними дії Управління поліції щодо включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на підставі пункту 6 підпункту 1 наказу Управління поліції від 12 лютого 2016 року за №222 «Про реорганізацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції України в Черкаській області»; визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії №9 Управління поліції, оформлений протокольним рішенням від 17 серпня 2016 року ОП № 15.00025174.0063978 в частині висновку про невідповідність його займаній посаді та звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність.

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 17 січня 2017 року позовну заяву в частині визнання протиправними дій Управління поліції щодо включення ОСОБА_2 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на підставі пункту 6 підпункту 1 наказу Управління поліції від 12 лютого 2016 року за №222 «Про реорганізацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції України в Черкаській області» залишив без розгляду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Управління поліції від 7 листопада 2015 року № 1о/с відповідно до пунктів 9 та 12 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) ОСОБА_2 призначено старшим інспектором Уманського відділення поліції Управління поліції в Черкаській області, присвоївши йому спеціальне звання старший лейтенант поліції в порядку переатестування, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ.

12 лютого 2016 року Управління поліції прийняло наказ № 222 провести атестування поліцейських Управління поліції та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15 лютого 2016 року.

Наказом Управління поліції №28о/с з 26 лютого 2016 року ОСОБА_2 призначено старшим інспектором Уманського районного відділення поліції Уманського відділу поліції Управління поліції.

17 серпня 2016 року за результатами атестування атестаційна комісія №9 Управління поліції прийняла рішення, оформлене протоколом ОП №15.00025174.0063978, відповідно до якого позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії позивач оскаржив його до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №5.

Відповідно до протоколу ОП № 15.00037837.0063978 від 6 жовтня 2016 року Апеляційна атестаційна комісія Північного регіону №5 прийняла рішення про відхилення скарги поліцейського ОСОБА_2, виходячи з низького рівня теоретичних знань та професійних якостей.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що атестування позивача проведене за відсутності для цього підстав, а також всупереч меті, що визначена статтею 57 Закону №580-VIII. Суди зазначили про недотримання атестаційною комісією процедури атестування позивача, передбаченої Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - Інструкція) оскільки прийняте за її наслідками рішення від 17 серпня 2016 року №15.00025174.0063978 не містило висновків щодо обставин, перелічених у пункті 16 розділу IV Інструкції та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді, а тому визнане судами протиправним.

Управлінням поліції подано касаційну скаргу на судові рішення, в якій просить оскаржувані рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами порушені норми матеріального права, а саме пункт 20 розділу IV Інструкції який не вимагає зазначення у протоколі співбесіди конкретних запитань, які ставляться поліцейському і відповідей на них. На думку скаржника, атестування позивача проведене в межах повноважень атестаційної комісії та у спосіб, передбачений Інструкцією, а тому висновки судів попередніх інстанцій про порушення порядку проведення атестування є безпідставними.

Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового судового рішення, визначені статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутні.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Починаючи з 7 листопада 2015 набрав чинності Закон №580-VIII.

Згідно з пунктом 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з приводу того, що наведена норма Закону №580-VIII не передбачає проведення атестування як вимогу для прийняття на службу в поліції працівників міліції, які виявили таке бажання.

Відповідно до частин 1-4 статті 57 Закону №580-VIII, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанції щодо можливості проведення атестування поліцейських лише з підстав, наведених у частині другій статті 57 Закону №580-VIII, є обґрунтованим і таким, що відповідає нормам законодавства. Передбачені даною нормою повноваження керівника поліції та/або керівників органів (закладів, установ) поліції приймати рішення про проведення атестування поліцейських також повинно здійснюватись виключно з підстав і з метою, визначених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пунктом 16 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6)наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Пунктом 20 розділу IV Інструкції передбачено, що усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Судами попередніх інстанцій, на основі досліджених під час судового розгляду доказів, встановлено, що атестаційна комісія не провела всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноти виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не врахувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанції правильно застосували наведені норми матеріального права та дійшли вірних висновків про те, що оскаржуване рішення (висновок) атестаційної комісії від 17 серпня 2016 року ОП № 15.00025174.0063978 не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу IV Інструкції, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді, тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника з приводу дотримання атестаційною комісією при складенні висновку вимог пункту 20 розділу IV Інструкції, оскільки формальне зазначення у висновку атестаційної комісії усіх необхідних складових, саме по собі, ще не може свідчити про обґрунтованість даного рішення та наявність підстав для його прийняття відносно позивача.

Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року в справі № 823/1628/16- залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду