Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №817/2486/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2018 року

Київ

справа №817/2486/14

адміністративне провадження №К/9901/1494/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмовго провадження касаційну скаргу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року (головуючий суддя - Гломб Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Євпак В.В., Шидловський В.Б.)

у справі № 817/2486/14 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним та нечинним наказу,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

ФОП ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним наказ № 463 від 05.08.2014 року про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 19.05.2010 року.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, яку було залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що 24.07.2014 року планова перевірка ліцензіата - ОСОБА_2 не була розпочата. Комісія для проведення перевірки у встановлений час за місцезнаходженням ліцензіата не прибула, як не прибула й в інші дні. Наведеним спростовуються викладені в акті від 30.07.2014 року твердження про намагання комісією провести планову перевірку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а тому просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, скаржник вказує, що Положенням про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов визначено вичерпний перелік підстав, які вважаються відмовою ліцензіата від проведення перевірки, що є підставою для складання відповідного Акту. Окрім того, скаржник вказує про те, що перенесення перевірки у зв'язку з хворобою ліцензіата було неможливе, оскільки відповідно до п. 5. ст. 5 ЗУ «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить імперативну норму щодо того, що «продовження строку здійснення планового заходу не допускається».

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, позивачу - суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 08.06.2010 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті видана ліцензія серії НОМЕР_1 (рішення про видачу ліцензії від 18.05.2010 року № 19Л) на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Строк дії ліцензії з 19.05.2010 року - необмежений.

23 липня 2014 року в.о. начальника управління Укртрансінспекції у Рівненській області було підписано наказ за № 30 про створення комісії з проведення планової перевірки ліцензіата ОСОБА_2

Згідно даного наказу комісія у термін з 24.07.2014р. по 30.07.2014 р. проводить перевірку додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і багажу автомобільним транспортом, за період ліцензійної діяльності відповідно до ліцензії серія НОМЕР_1 від 19.05.2010 року.

Відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 04.07.2014 р. ОСОБА_2 було повідомлено особисто під розписку про проведення планової перевірки у термін, визначений в наказі про створення комісії.

29.07.2014 р. на адресу управління Укртрансінспекції у Рівненській області надійшла власноруч написана ОСОБА_2 заява про те, що він відмовляється від проведення перевірки, оскільки не може надати всіх необхідних документів, бо знаходиться на лікуванні. Крім того, в заяві ліцензіат зазначив, що відмовляється від призначення уповноваженої особи, яка має право представляти його інтереси під час проведення перевірки.

В результаті чого, наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 463 від 05.08.2014 року на підставі акту №30 від 30.07.2014 року про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов ліцензія ФОП ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 19.05.2010 року була анульована.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

4. Конституція України

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

5. Закону України "Про автомобільний транспорт"

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

6. Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі потексту - Положення)

Відповідно до пункту 1.3 частини 1 Положення контроль за додержанням ліцензіатами (суб'єктами господарювання, які одержали ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню) Ліцензійних умов здійснює орган ліцензування - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її територіальні управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 2.1 розділу 2 Положення визначано, що контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення цих перевірок.

Відповідно до п. 3.2 Положення, голова та члени комісії під час проведення планової (позапланової) перевірки зобов'язані:

- дотримуватися визначених вимог законодавства щодо збереження конфіденційної та службової інформації;

- забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці, що стає доступною їм під час проведення планової (позапланової) перевірки;

- на будь-якій стадії планової (позапланової) перевірки приймати від ліцензіата або уповноваженої особи подані за їх ініціативою заяви, зауваження, пояснення щодо предмета планової (позапланової) перевірки та виконувати інші обов'язки, визначені статтею 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

- об'єктивно та неухильно здійснювати перевірку додержання ліцензіатами Ліцензійних умов у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 4.2 Положення ліцензіат або уповноважена особа зобов'язані допускати комісію до перевірки за умови дотримання вимог проведення планової (позапланової) перевірки, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; сприяти роботі комісії, не чинити їй перешкод, забезпечити комісію робочими місцями; надавати всі необхідні для проведення планової (позапланової) перевірки документи та їх копії, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що стосуються предмета такої перевірки, а також забезпечувати умови для її проведення та виконувати інші обов'язки, визначені статтею 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пункту 6.1 Положення, за результатами проведеної планової (позапланової) перевірки за місцезнаходженням ліцензіата та перевірки в автотранспортних засобах комісія в останній день перевірки складає акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках, кожен з яких підписується головою та членами комісії, а також ліцензіатом або уповноваженою особою. Один примірник акта перевірки передається ліцензіату або уповноваженій особі, а другий зберігається органом контролю, який проводив планову (позапланову) перевірку.

Згідно пункту 7.9 Положення відмовою ліцензіата від проведення планової (позапланової) перевірки вважається:

- відмова ліцензіата або уповноваженої особи надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання вимог Ліцензійних умов;

- створення ліцензіатом або уповноваженою особою перешкод для проведення комісією планової (позапланової) перевірки (відмова в доступі комісії на територію, до будівель, споруд та інших приміщень);

- непризначення уповноваженої особи, яка має право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової (позапланової) перевірки, у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата фізичної особи - підприємця.

7. Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Відповідно до ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є гарантування прав суб'єкту господарювання.

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланових заходів, поміж іншого, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

8. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для анулювання ліцензії, поміж іншого, є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Частиною 2 статті 21 названого Закону визначено, що орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Як вже вище було зазначено, 29.07.2014 року позивачем було подано заяву до управління Укртрансінспекції у Рівненській області про те, що останній відмовляється від проведення перевірки, оскільки не може надати всіх необхідних документів, бо знаходиться на лікуванні. Крім того, в заяві ліцензіат зазначив, що відмовляється від призначення уповноваженої особи, яка має право представляти його інтереси під час проведення перевірки.

Пунктом 7.9 Положення визначено, що відмовою ліцензіата від проведення планової (позапланової) перевірки вважається, окрім іншого, непризначення уповноваженої особи, яка має право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової (позапланової) перевірки, у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата фізичної особи - підприємця.

Вказане Положення визначає вичерпний перелік підстав, що вважаються відмовою ліцензіата від проведення планової (позапланової) перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, не виконав обов'язку щодо призначення уповноваженої за себе особи на час проведення перевірки, що було розцінено перевіряючим органом як відмова ліцензіата від проведення перевірки та стало підставою для складання наказу про анулювання ліцензії.

Діюче законодавство не передбачає обставин які звільняють ліцензіата від відповідальності у разі не призначення уповноваженої особи. Закон пов'язує складання акту про відмову від проведення перевірки лише з самим фактом відсутності ліцензіата фізичної особи-підприємця та непризначення ним уповноваженої особи, і не ставить ці обставини у залежність від поважності причин, що обумовили непризначення уповноваженої особи.

З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 463 від 05.08.2014 року про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 19.05.2010 року - є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Оскільки у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень неправильно застосував норми матеріального права щодо спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Керуючисьстаттями 343, 351, 356 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті - задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа