Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2018 року

Київ

справа №807/851/17

адміністративне провадження №К/9901/20960/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (суддя - Луцович М.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року (головуючий суддя - Кузьмич С.М., судді - Запотічний І.І., Улицький В.З.) у справі

за позовом Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України

до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби

про визнання незаконною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 11 липня 2017 року Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (далі - ЗхРУ Держприкордонслужби) звернулось до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про: визнання дій державного виконавця незаконними; скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 20.03.2017р. ВП №53290843 та від 12.06.2017р. ВП №54084698 про стягнення із Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн.; визнання постанов державного виконавця про накладення штрафу від 20.03.2017р. ВП №53290843 та від 12.06.2017р. ВП №54084698 такими, що неможливо виконати.

2. Обґрунтовуючи позов, Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України посилалось на наявність поважних причин невиконання судового рішення та, відповідно, відсутність підстав для застосування державним виконавцем штрафу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року залишено без розгляду позовну заяву Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови.

4. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із пропуском десятиденного строку звернення до суду. Звертаючись із даним адміністративними позовом, позивач не навів обґрунтованих та поважних причин пропуску ним встановленого КАС України строку на звернення до суду із даними вимогами. Суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Таких обставин судом не встановлено, у зв'язку із чим суд вважав за необхідне в силу ч.1 ст.100 КАС України залишити позовну заяву без розгляду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ЗхРУ Держприкордонслужби залишено без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 807/851/17 - без змін.

7. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що апелянт обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду у зв'язку з тим, що первинно він вчасно звернувся до суду з відповідними позовними вимогами, однак внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору їхню позовну заяву було повернуто. Але на переконання колегії суддів такі підстави не є поважними, оскільки згідно долученої копії ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2017р. про повернення позовної заяви у справі № 807/568/17 така отримана позивачем 22.05.2017р. за вх. №8784, а позивач звернувся до суду повторно лише 17.07.2017р., що свідчить про недотримання строків звернення до суду згідно КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. ЗхРУ Держприкордонслужби (далі - скаржник) у лютому 2018 року звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року.

9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року і передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що ЗхРУ Держприкордонслужби доклало всіх зусиль та вжило відповідних правових заходів для вчасного оскарження постанови державного виконавця після надходження коштів по сплаті судового збору. Також посилається на те, що 10.04.2017р. було подано позов щодо оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу від 20.03.2017р. ВП №53290843, який ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. у справі №807/568/17 залишено без руху, але не було надано достатній строк для сплати судового збору. Крім того, зазначає, що у справі №807/568/17 не було розглянуто клопотання про продовження строку сплати судових витрат до 25.05.2017р.

11. Касаційна скарга містить клопотання ЗхРУ Держприкордонслужби про розгляд справи за участі його представника.

12. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 20 березня 2017 року державним виконавцем, у відповідності до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі винесено постанову ВП №53290843 про накладення на боржника штрафу в сумі 5100,00 грн., а також зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

14. Цю постанову боржником отримано 06.04.2017р. (вх. № 6017). Таким чином, строк на оскарження постанови від 20.03.2017р. закінчився 17.04.2017р.

15. 12 червня 2017р. державним виконавцем у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення штрафу №53290843 від 20.03.2017р..

16. Вказану вище постанову боржником отримано 19.06.2017р. (вх. №10690). Таким чином, строк на оскарження постанови від 12.06.2017р. закінчився 29.06.2017р.

17. Згідно штампу вхідної кореспонденції Закарпатського окружного адміністративного суду за вх. №5759 позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду лише 17.07.2017 року, тобто із пропуском десятиденного строку звернення до суду.

18. Також згідно долученої копії ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2017р. про повернення позовної заяви у справі №807/568/17, ця ухвала отримана позивачем 22.05.2017р. за вх. №8784.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

19. Частина 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

20. Частина 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України: позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

21. Частина 5 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»: рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

22. Стаття 100 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

23. Пункт 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України: суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

27. Враховуючи те, що постанова державного виконавця від 20.03.2017р. ВП №53290843 отримана скаржником 06.04.2017р., а постанова від 12.06.2017р. ВП №54084698 отримана 19.06.2017р., суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про пропуск 10 денного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.).

28. Помилкове посилання судів попередніх інстанцій на дату звернення до суду - 17.07.2017р. (дата реєстрації позовної заяви в суді першої інстанції), а не на 11.07.2017р. (дата здачі позовної заяви до пошти), не спростовує правильності висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

29. Суд касаційної інстанції акцентує увагу на тому, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

30. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

31. При цьому строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця.

32. Суд критично ставиться до доводів скаржника щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки сплата судового збору могла бути здійснена після звернення з позовною заявою в процесі усунення її недоліків (в межах цієї справи).

33. Щодо посилання на недостатність встановленого судом часу для усунення недоліків позовної заяви та не розгляд клопотання про продовження строку сплати судового збору у справі №807/568/17, Суд зазначає, що судові рішення в межах справи №807/568/17 не підлягають перегляду під час розгляду цього касаційного провадження.

34. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

35. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

37. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

38. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

39. В задоволенні касаційної скарги Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - відмовити.

40. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року - залишити без змін.

41. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа