Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2018 року

Київ

справа №173/698/17

адміністративне провадження №К/9901/29992/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Чумака С.Ю., Гімона М.М., Юрко І.В. від 06.07.2017 у справі №173/698/17 за позовом ОСОБА_2 до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Кам'янське ОУПФУ) щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача з 06.04.2017 року призначити та виплачувати їй пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року (далі - Закон №1697-VII).

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, вона мала достатній стаж роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону №1697-VII, а саме: 25 років 6 місяців 25 днів, у тому числі на прокурорських посадах - 13 років 20 днів. Проте, відповідач протиправно відмовив їй у призначенні спірної пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 року (далі - Закон №213-VIII).

Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Кам'янського ОУПФУ щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону №1697-VII. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону №1697-VII, з 06.04.2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року скасовано постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року та прийнято нову про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії Кам'янського ОУПФУ щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону №1697-VII. Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону №1697-VII з прийняттям відповідного рішення і з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кам'янського ОУПФУ на користь позивача судові витрати за подачу позову в розмірі 640 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки Закон № 213-VIII, яким з 01.06.2015 року скасовано норми щодо призначення спеціальних пенсій, в тому числі відповідно до Закону України "Про прокуратуру", з прийняттям Закону №1697-VII не втратив чинність, то всі пенсії призначаються на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказував, що суди дійшли хибного висновку про відшкодування за рахунок відповідача понесених позивачем судових витрат, оскільки органи Пенсійного фонду України з 01.01.2017 року звільнені від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх інстанціях.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 20.04.2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону №1697-VII. До заяви додала необхідні документи.

Відповідач листом № 6394/06/37 від 26.04.2017 року повідомив позивача про відсутність підстав для призначення вказаної пенсії з посиланням на те, що відповідно до Закону № 213-VIII з 01.06.2015 року скасовано норми щодо призначення спеціальних пенсій, в тому числі відповідно до Закону України "Про прокуратуру", а тому з 01.06.2015 року органи Пенсійного фонду України пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не призначають і не перераховують.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набула права на призначення спірної пенсії, оскільки вона має стаж роботи, який дає право на призначення вказаної пенсії.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років під час дії Закону №1697-VII, то відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії з посиланням на Закон № 213-VIII, який прийнятий пізніше і який стосувався діючих станом на 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення певних категорій громадян.

Щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу спірну пенсію, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність зазначених вимог, оскільки відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії не у зв'язку з недостатністю стажу роботи, а у зв'язку з відсутністю в Україні системи спецпенсій.

До того ж, питання наявності у позивача достатнього стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII, предметом розгляду та дослідження органом Пенсійного фонду України не було, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача по суті призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням викладених висновків суду та прийняттям відповідного рішення по суті заяви про призначення пенсії за вислугу років або про відмову в призначенні такої пенсії.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону №213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Проте, 15.07.2015 року набрав чинності Закон №1697-VII.

Отже, Законом №213-VIII скасовані діючі станом на 01.06.2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, а не система спецпенсій взагалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Вказана норма набрала законної сили після 01.06.2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону № 213-VIII на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у зв'язку з чим з 15.07.2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право відповідно до положень ст. 86 Закону № 1697-VII.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо протиправності стягнення з відповідача судового збору у зв'язку з тим, що органи Пенсійного фонду були звільнені від сплати судового збору, є безпідставними, оскільки звільнення від сплати судового збору за подачу позову, скарг не звільняє від обов'язку відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду