ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №823/68/16

адміністративне провадження №К/9901/44401/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (суддя Рідзель О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі №823/68/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Грицака Ігоря Юліановича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Стандарт», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Грицака Ігоря Юліановича (далі по тексту - відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича (далі по тексту - відповідач-2), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-2 включити позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-2 подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок вказаного Фонду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» Грицака І.Ю. щодо не включення даних ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Визнано протиправним і скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» Грицака І.Ю. від 09 вересня 2015 року № 11 «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними» в частині визнання нікчемними договору банківського рахунку фізичної особи ОСОБА_2 від 11 лютого 2015 року, а також транзакції щодо перерахування грошових коштів у розмірі 178 000 грн. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» включити дані про рахунки ОСОБА_2 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунки ОСОБА_2 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 11 лютого 2015 року між ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» та позивачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) №77475, відповідно до умов якого Банк прийняв на відкритий вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 178 000 грн. до 18 лютого 2015 року.

11 лютого 2015 року на вказаний рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 178 000 грн. з призначенням платежу: поповнення рахунку згідно договору НОМЕР_2, без ПДВ, платник: ОСОБА_4

17 червня 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Грицак І.Ю. звернувся до Подільського районного управління ГУ МВС України в м. Києві із заявою про кримінальне правопорушення, відповідно до якої просив зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування кримінального провадження.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року № 385 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 червня 2015 року № 120, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицака І.Ю. строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року включно.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицака І.Ю. №2/2-ОД від 19 червня 2015 року тимчасово обмежено здійснення банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам, в тому числі позивачеві, на час проведення досудового розслідування правоохоронними органами.

Листом від 07 жовтня 2015 року №55/15909 Уповноважену особу Фонду гарантування Грицака І.Ю. повідомлено про те, що заява про вчинення кримінального правопорушення зареєстрована у Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві 23 червня 2015 року, відомості, викладені у повідомленні уповноваженої особі ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» щодо протиправних дій фізичних осіб при перерахуванні грошових коштів із власних рахунків, відкритих у банку, внесено до ЄРДР за № 12015100070004281 від 23 червня 2015 року. Попередня правова кваліфікація - частина 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

14 липня 2015 року позивач звернулась до відповідача-1 із заявою, відповідно до якої просила включити її до списку вкладників Банку та пояснити причину відсутності її даних у Списку вкладників.

Листом від 20 липня 2015 року №20/07-1252 позивача було повідомлено, що задля виконання вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було прийнято рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам по певних рахунках, у тому числі і по рахунку № НОМЕР_1. Цим листом також повідомлено позивача про те, що за наслідками проведеної перевірки уповноважена особа Фонду звернулась до правоохоронних органів із відповідною заявою, з метою спростування/підтвердження обставин, що викликають сумнів у добросовісності дій позивача при отриманні коштів від ОСОБА_4, з огляду на що, до моменту закінчення розслідування правоохоронних органів, тимчасове обмеження по здійсненню банківських операцій за рахунком позивача буде залишатись.

21 серпня 2015 року позивач звернулась із письмовою заявою до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виконання зобов'язань ПАТ КБ «Стандарт» за договором її банківського вкладу.

Листом від 05 листопада 2015 року за вихідним №02-036-42678/15 позивача повідомлено про те, що дані позивача в Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відсутні.

Крім того, відповідно до копії наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицака І.Ю. від 09 вересня 2015 року № 11 «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними», зважаючи на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб стосовно ПАТ КБ «Стандарт», було визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього Наказу.

З наданої суду копії Витягу з Додатку «Перелік транзакцій та правочинів (договорів), визнаних нікчемними» до Наказу №11 від 09 вересня 2015 року, транзакція щодо перерахування коштів у розмірі 178 000 грн. проведена 11 лютого 2015 року на поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім`я ОСОБА_2, з рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім`я ОСОБА_4, визнана нікчемною.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 208 від 12 листопада 2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт».

Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт» делеговано Ірклієнку Ю.П. з 16 листопада 2015 року.

Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що обмеження виплати коштів вкладникам після прийняття рішення про ліквідацію банку суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а Уповноважена особа, допускаючи таке обмеження, перевищила надані їй повноваження. Суд вказав на те, що відповідачами не доведено, що укладення депозитного договору та внесення коштів на рахунок позивача містило ознаки нікчемного правочину чи правочину, який би міг спричинити неплатоспроможність банку. Перерахування коштів з рахунку іншої особи на рахунок позивача не суперечить приписам чинного законодавства. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою належного захисту порушених прав позивача та визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-1 №11 від 09 вересня 2015 року.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнко Ю.П. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами надано правову оцінку нікчемності правочину, в той час, як така оцінка має надаватись саме судами цивільної чи господарської юрисдикції залежно від статусу позивача. Наголошено на тому, що нікчемною в даному випадку є саме транзакція, а не сам договір банківського вкладу, про що помилково вказав суд апеляційної інстанції. При цьому скаржником наголошено на тому, що в межах даної справи Уповноваженою особою вчинялись дії по визначенню вкладників, які підлягають включенню до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, зокрема, в частині не включення позивача до такого переліку, які було здійснено із дотриманням приписів чинного законодавства і спір у цій частині є публічно-правовим.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Отже, вирішуючи спір між сторонами, важливим є з'ясування того, чи було укладено договір банківського вкладу до запровадження у банку тимчасової адміністрації.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановлюючи обставини справи та надаючи їм правову оцінку, залишили зазначені вище обставини поза увагою. Матеріали адміністративної справи також не містять належних відомостей на підтвердження того, коли було запроваджено у банку тимчасову адміністрацію.

Крім того, колегія суддів зауважує, що суди попередніх інстанцій вважали доведеною обставину, що кошти на депозитний рахунок позивача НОМЕР_1, відкритий відповідно до договору банківського вкладу від 11 лютого 2015 року №77475, надійшли з рахунку НОМЕР_2, належного ОСОБА_4 З огляду на вказане, суди надавали правову оцінку правомірності зарахування коштів на рахунок позивача від іншої особи.

В той же час, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №3208 від 11 лютого 2015 року, з якого вбачається, що кошти у розмірі 178000 грн. на депозитний рахунок НОМЕР_1 було зараховано з рахунку НОМЕР_1, належного саме ОСОБА_2 Вказане свідчить про зарахування коштів на депозитний рахунок позивачем зі свого поточного рахунку, що не було досліджено судами.

Крім того, відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає вичерпний перелік підстав, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Таким чином, для надання оцінки наявності чи відсутності підстав для віднесення правочину до категорії нікчемних необхідним є з'ясування того, з огляду на які саме підстави, визначені частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI, Уповноважена особа вважала їх нікчемними.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позовних вимог, суди в повній мірі не з'ясували питання, чи є позивач вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI, чи є у такої особи залишок коштів на вкладному рахунку, коли саме було розміщено такі кошти на рахунок та чи у відповідності до вимог чинних на той час нормативно-правових актів.

З приводу доводів касаційної скарги відносно того, що питання нікчемності правочину має з'ясовуватись судами цивільної чи господарської юрисдикції, залежно від статусу позивача, колегія суддів зазначає, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням установленого частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року (справа №820/381/16).

При цьому надаючи правову оцінку правильності дій Уповноваженої особи по невключенню особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та встановленню підстав для подання стосовно такої особи додаткової інформації про неї як вкладника до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суди мають надавати оцінку і правильності висновку Уповноваженої особи щодо віднесення відповідного правочину до категорії нікчемних.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Під час нового розгляду справи суду слід з'ясувати на підставі належних та допустимих доказів фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у Уповноваженої особи передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №823/68/16 - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду