Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №825/788/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №825/788/17

адміністративне провадження №К/9901/3190/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів - Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 825/788/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Бородавкіної С. В. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шелест С. Б., суддів:

Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача по складанню 21.04.2017 висновку за наслідками службового розслідування про порушення ним службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24.04.2017 № 803 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.04.2017 № 109 о/с "По особовому складу", в частині його звільнення з поліції;

- поновити його на службі в поліції в спеціальному званні капітана поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління поліції в Чернігівській області.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що службову дисципліну та обов'язки за нею, визначені у статтях 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за час служби в поліції не порушував. Позивач зазначив, що ні висновок службового розслідування, ні додані до нього матеріали не містять доказів, що у відповідні дати він входив до Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України, отримував із неї будь-яку інформацію, кому-небудь передавав у непередбачений законом спосіб і особам, яким таку інформації передавати не дозволено. Отримані ж від нього пояснення та доводи при проведенні службового розслідування до уваги прийняті не були і не спростовані.

Враховуючи наведене позивач вважає, що відповідачем в ході проведення службового розслідування було порушено вимоги Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання необґрунтованим та протиправним висновку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21.04.17, складеного за наслідками службового розслідування про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни - закрито.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17 адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 24.04.17 № 803 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора СРПП № 2 Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1".

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 28.04.17 № 109 о/с, в частині звільнення з
28.04.17 ОСОБА_1 зі служби у поліції.

Поновлено ОСОБА_1 з 29.04.17 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

4. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що в ході судового розгляду справи було встановлено, що оскаржувані накази прийняті відповідачем виключно за наслідками розгляду матеріалів НСРД, використання яких в ході службового розслідування для встановлення факту можливого порушення ОСОБА_1 вимог ст. 178-2 КУпАП є протиправним. Будь-які інші докази, що підтверджують викладені представником ГУНП в Чернігівській області обставини в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від
03.08.17 у справі №825/788/17 - залишено без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17 у справі №825/788/17 - змінено. Вирішено вийти за межі позовних вимог, стягнувши з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 15 420
(п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 80 коп.

У решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.17 у справі №825/788/17 - залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7.13 жовтня 2017 року Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (касатор) подало касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

9.01 лютого 2018 року позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просив:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - без змін.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи № 825/788/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 праву прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема відповідач вказує, що грубе порушення позивачем службової дисципліни стало можливим унаслідок особистої недисциплінованості, безвідповідального ставлення до виконання покладених на нього завдань та функцій, ігнорування вимог чинного законодавства. Все перелічене призвело до притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не в повній мірі з'ясовано всі обставини, що і призвело до постановлення неправильного рішення.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУНП в Чернігівській області від 07.11.15 № 3 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 з 07.11.15 призначено старшим інспектором дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби ГУНП в Чернігівській області із присвоєнням йому спеціального звання - капітан поліції.

13. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 09.12.16 № 247 о/с Позивача призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП.

14. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 03.04.17 №551 призначено службове розслідування відносно позивача за фактом вчинення діяння, яке має ознаки корупційного правопорушення.

15. Службове розслідування було призначено з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки інформації, яка надійшла з УВБ в Чернігівській області ДВБ НП України, щодо складання 03.04.17 Управлінням захисту економіки в Чернігівській області ДЗЕ НП України за матеріалами УВБ в Чернігівській області відносно Позивача протоколу (АА №768668) про адміністративне (корупційне) правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

16. За результатами проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 21.04.17, встановлено факт грубого порушення Позивачем службової дисципліни.

Зроблено висновок, що грубе порушення службової дисципліни, не виконання вимог п. 2.1 Посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції територіальних відділів, відділень поліції ГУНП в Чернігівській області, Присяги поліцейського, положень ст. 1 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.06 №3460-VI, поширеного на поліцейських Законом України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом ВМС України від 09.11.16 №1179 та Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.14 №1700- VIІ інспектор СРПП №2 Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби поліції.

17. На підставі результатів службового розслідування, ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ від 24.04.17 № 803 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора СРПП № 2 Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1", яким звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції.

18. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 28.04.17 № 109 о/с позивача, з
28.04.17, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України "Про Національну поліцію".

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

19. Конституція України від 28 червня 1996 року

19.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Закон України від 02.07.15 № 580-VIII "Про національну поліцію" (далі - ~law22~)

20.1. Відповідно до ~law23~, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

20.2. Відповідно до ~law24~, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

20.3. Відповідно до ~law25~ поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

20.4. Відповідно до ~law26~ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

20.5. Відповідно до ~law27~ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

20.6. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ~law28~ встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із ~law29~ акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить ~law30~.

21. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут) затверджений Законом України від 22.02.06 № 3460-IV "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" (далі - ~law32~)

21.1. Преамбула Статуту, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

21.2. У свою чергу, згідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

21.3. Відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

21.4. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наведені у ст.12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим серед яких є звільнення з органів внутрішніх справ.

21.5. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (ч.7 ст.13 Дисциплінарного статуту).

21.6. Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульовано ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Вказаною нормою, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

22. Постанова Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок №100)

22.1. Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

24. З висновку службового розслідування вбачається, що з метою документування можливої незаконної діяльності групи осіб, до якої входив капітан поліції ОСОБА_1, було ініційовано проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо отримання інформації про телефонні розмови за номером мобільного оператора зв'язку, яким користується один із фігурантів кримінального провадження - гр. ОСОБА_2.

25. За результатами вивчення матеріалів НСРД відомості про причетність капітана поліції ОСОБА_1 до здійснення незаконної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів не знайшли свого підтвердження.

26. Одночасно, вивченням матеріалів НСРД прокуратурою Чернігівської області було встановлено, що у діях капітана поліції ОСОБА_1 можуть вбачатись ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

27. У зв'язку із наведеним, у приміщенні УВБ в Чернігівській області ДВБ НП України старшим оперуповноваженим УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України в Чернігівській області щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

28.21 березня 2017року слідчим у кримінальному провадженні, за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження № 42016270000000439 від
08.12.2016, складених відносно ОСОБА_1, було винесено постанову про закриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, у зв'язку із відсутністю події вказаного кримінального правопорушення.

29. Поряд з цим, у мотивувальній частині вказаної вище постанови вказується, що за результатами вивчення матеріалів НСРД у діях ОСОБА_1 можуть вбачатися ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

30. У зв'язку із наведеним, у п. 3 резолютивної частини зазначено про направлення копії постанови до Управління захисту економіки в Чернігівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

31.03 квітня 2017 року УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-8 КУпАП серії АА № 768668, направлений до Козелецького районного суду Чернігівської області, - для розгляду.

32. Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 12.05.17 № 734/971/17 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-8 КУпАП - закрито на підставі п. 1 ч. 247 КУпАП (у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення). Вказана постанова набрала законної сили 29.05.17.

33. Зі змісту зазначеної вище постанови суду, вбачається, що протокол огляду документів від 20.03.17 року, яким оглядалися отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій протоколи зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж не можуть бути прийняті як доказ у справі про адміністративне правопорушення, оскільки вони здобуті як доказ в рамках НСРД у кримінальному провадженні, що є порушенням вимог ст. 255 Кримінального процесуального кодексу України. Інших доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

34. Крім того, ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16.05.17 по справі № 751/2345/17 (провадження № 11-СС/795/172/2017) з мотивувальної частини постанови начальника слідчого відділу прокуратури Чернігівської області Шкільнюка О. М. від 21.03.17 про закриття кримінального провадження за № 42016270000000438 виключено посилання: "вивченими матеріалами НСРД встановлено, що у діях інспектора роти ДПС ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 можуть убачатися ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією".

Також, з резолютивної частини вказаної постанови виключено посилання: "копію постанови направити до Управління захисту економіки Національної поліції України".

35. Тобто, вищевказаними судовими рішеннями нівельовано дії слідчого щодо використання матеріалів НСРД щодо ОСОБА_1 після закриття кримінального провадження за № 42016270000000438 не для цілей кримінального провадження, та дію постанови про закриття такого кримінального провадження у частині можливої наявності у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного (корупційного) правопорушення.

36. Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

37. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

38. Будь-яких інших допустимих та належних доказів на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем не надано.

39. Верховний Суд погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції щодо позиції Верховного Суду України наведеної у постановах від 20 жовтня 2015 року (справа №813/4104/14) та від 15 грудня 2015 року (справа №21-3844а15), що "дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Так, відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У свою чергу, згідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. При цьому слід зазначити, що факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним".

40. Таким чином, як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій висновок про порушення Позивачем службової дисципліни ґрунтується виключно на обставинах, набутих в ході НСРД та протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.

41. Таким чином, з врахування того, що в основу службового розслідування, висновки якого слугували підставою для прийняття оспорюваних у справі наказів, було покладено виключно обставини встановлені в межах розгляду матеріалів НСРД, які спростовані висновками судів, що набрали законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 24.04.17 № 803 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 28.04.17 № 109 о/с "По особовому складу".

42. Крім того, Верховний Суд не погоджується з посиланням відповідача про те, що внаслідок недотримання прокурором та слідчим суддею вимог кримінально-процесуального законодавства щодо використання інформації, одержаної з порушенням встановленої процедури, не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні положень КПК України та КУпАП, проте є належними доказами при дослідженні наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку, оскільки в даному випадку використання матеріалів НСРД для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося саме внаслідок зазначених вище порушень вимог КПК України та КУпАП.

43. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності виходу за межі позовних вимог в частині зміни постанови суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

44. Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що згідно довідки ГУ НП в Чернігівській області №1185/124/21/02-2017 від 20.09.17 середньомісячне грошове забезпечення Позивача складає - 7 108 грн. ; середньоденне грошове забезпечення з розрахунку календарних днів - 240,95 гривень.

45. Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку з 28.04.17 по
03.08.17 (постановлення судового рішення), що становить 64 робочих днів.

46. Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно вирахувано, що сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 15 420,80 грн. (240,95 грн. х 64).

47. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

48. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

49. Приписами частини 1 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

51. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

52. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, в частині залишеної в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А. В.

судді Мартинюк Н. М.

Мельник-Томенко Ж. М.