Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.09.2019 року у справі №2340/3933/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2340/3933/18

адміністративне провадження № К/9901/24517/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Єресько Л. О., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 2340/3933/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування актів, зобов'язання провести розслідування нещасного випадку,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (суддя: Гарагценко В. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Кучма А. Ю., Безименна Н. В., Мєзєнцев Є. І.) від 01 серпня 2019 року,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ НП в Черкаській області), у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18 вересня 2018 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 10 травня 2018 року з слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 71 від 18 вересня 2018 року за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що трапився з слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 10 травня 2018 року із слідчим відділення розслідування злочинів загально - кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1, та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач входив до слідчої групи в рамках кримінального провадження № 12018251010002448 від 05 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_2 останнім завдано тілесних ушкоджень лейтенанту поліції слідчому ОСОБА_1.

За вказаними подіями проведено службову перевірку, наслідком якої став наказ від 25 червня 2018 року № 1700 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських черкаського відділу поліції ГУНП" відповідно до п. 1 якого ОСОБА_1 за порушення п. 1, 2, 3, 4 ч. 1, ст. 23, ч.1, 2 ст. 30, пп. г, ґ п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", п. 5 ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, ст. 14 Закону України "Про охорону праці" оголошено догану.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 13 березня 2019 року у справі № 2340/2942/18 згаданий наказ визнаний протиправним та скасований.

Позивач стверджує, що нещасний випадок трапився під час проходження служби та пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки виконував свої безпосередні службові обов'язки та не порушував службової дисципліни, що підтверджено рішенням суду.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18 вересня 2018 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 10 травня 2018 року з слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1.

Визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 71 від 18 вересня 2018 року за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що трапився з слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 10 травня 2018 року із слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та скласти акти за формами Н-5* та Н1* за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2114,40 грн.

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 28 серпня 2019 року Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у цій справі визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. (головуючий суддя), Єресько Л. О., Шишов О. О.

8. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Черкаській області та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

9.15 жовтня 2019 року від ОСОБА_1 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому висловлює свої заперечення проти скарги, та наголошує на законності та обґрунтованості прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень. Вказував на необхідності закриття касаційного провадження через помилковість відкриття з огляду на незначну складність справи.

10. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяв про закриття касаційного провадження.

11. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року справу закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 22 березня 2017 року на підставі наказу ГУ НП в Черкаській області № 90 о/с позивач проходить службу в органах внутрішніх справ.

13.05 квітня 2018 року слідчим відділом Черкаського відділу поліції ГУ НП розпочато кримінальне провадження № 12018251010002448, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 296 КК України.

14. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2018 року у справі № 712/4747/18 (Провадження № 1 кс/712/2067/18) надано дозвіл на проведення обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та фіксації відомостей, а також відшукування речових доказів по даному кримінальному провадженню, а саме вогнепальної зброї, боєприпасів та інших запальних сумішей або речовин, а також планів або схем готувань до вчинення хуліганських дій.

15. На підставі ухвали суду слідчим відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУ НП лейтенант поліції ОСОБА_1 спільно з оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП лейтенантом поліції ОСОБА_4 та за участі двох понятих проведено обшук.

16. Під час проведення обшуку ОСОБА_2 спричинив лейтенанту поліції ОСОБА_1 тілесні ушкодження, внаслідок чого останньому встановлено діагноз: "закрита черепно-мозкова травма (під питанням), струс мозку та забій м'яких тканин голови", що встановлено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 2340/2942/18, яка набрала законної сили.

17. Згідно з поясненнями позивача останній вносив анкетні дані до протоколу обшуку, в цей час громадянин ОСОБА_2, проходячи повз ОСОБА_1 різким рухом руки вибив папку із процесуальними документами з рук позивача. ОСОБА_1 звернув увагу понятих на протиправну поведінку громадянина ОСОБА_2 та звернувся до останнього з вимогою зібрати документи, та коли громадянин ОСОБА_2 намагався підійти, позивач наказав всім залишатися на своїх місцях, оскільки, у разі непокори законній вимозі поліцейського до підозрюваного буде застосовано захід примусу, а саме - застосування фізичної сили.

18. Після вказаних подій громадянин ОСОБА_2 підійшов до нього, схопив його за верхній одяг та почав виштовхувати його за межі квартири. У відповідь ОСОБА_1 схопивши громадянина ОСОБА_2 за одяг, намагався припинити протиправну поведінку останнього та покликав колег на допомогу. Коли ОСОБА_1 намагався здійснити загиб руки правопорушника за спину, останній лівою рукою схопив слідчого за голову та декілька разів наніс йому удари скроневою частиною голови об стіну. Після чого ОСОБА_1 одразу відчув різке запаморочення, нудоту та біль в голові, але здійснив загиб руки за спину громадянина ОСОБА_2. В цей час на допомогу слідчому підійшли старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_4. Після вказаних подій ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3, що погано себе почуває та пішов до ванної кімнати, де втратив свідомість. Прийшовши до тями, вийшов з ванної кімнати та побачив, що підозрюваний лежить на підлозі в зв'язку з тим, що здійснив напад на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3.

19. Після цього працівники поліції викликали наряд патрульної поліції, закінчили процедуру обшуку та направились до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області.

Перебуваючи в робочому кабінеті у ОСОБА_1 погіршився стан здоров'я, він знову втратив свідомість, тому з дозволу керівника близько 13 год. 14 хв. пішов додому.

20. Згідно з поясненнями ОСОБА_4 в ході обшуку підозрюваний знаходився в стані алкогольного сп'яніння та своїми діями неодноразово заважав проводити обшук, але до нього не були застосовані заходи примусу. Також, повідомив, що знаходячись разом з ОСОБА_3 в одній з кімнат квартири під час проведення ними обшуку почули шум. Коли вони вибігли з кімнати, то побачили в приміщенні тамбуру біля квартири лейтенанта поліції ОСОБА_1. з громадянином ОСОБА_2. Лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що підозрюваний вибив в нього папку з процесуальними документами, проте тілесних ушкоджень громадянин ОСОБА_2 йому не завдавав. Після вказаної події провели бесіду з підозрюваним та продовжили обшук, під час якого останній постійно перебував поруч з оперуповноваженими. Під час огляду останньої кімнати громадянин ОСОБА_2 можливо перечепившись через поріг впав на ОСОБА_3 без нанесення йому тілесних ушкоджень.

21. Після завершення обшуку, складання всіх необхідних документів вони залишили квартиру, де проживає підозрюваний, та відправились до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області в одному автомобілі.

22. В ході проведення розслідування нещасного випадку встановлено, що відповідно до "Журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області" 10 травня 2018 року о 08 год. 29 хв. зареєстровано повідомлення працівника поліції ОСОБА_3 № 24097 про те, що п'яний громадянин ОСОБА_2 чинить опір працівникам поліції.

23.11 травня 2018 року за фактом умисного заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень СВ Черкаського відділу поліції розпочато кримінальне провадження №12018251010003515 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 342 КК України.

24. Також, 11 травня 2018 року о 13 год. 44 хв. до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення з КЗ "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради про те, що лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою (Журнал ЄО № 24517 від 11 травня 2018 року).

25. На стаціонарному лікуванні лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував: в нейрохірургічному відділенні КЗ "Третя Черкаська міська лікарня ШМД" ЧМР з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, протягом періоду з 11 травня 2018 року по 15 травня 2018 року; в ДУ "ТМО МВС України по Черкаській області" з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, цефалгічний синдром, помірна вегетативна лабільність, протягом періоду з 16 травня 2018 року по 25 травня 2018 року відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового складу і навчальницького складу № 9 від 26 травня 2018 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у КНП "Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" з 26 травня 2018 року по 01 червня 2018 року.

26.25 червня 2018 року начальником ГУ НП в Черкаській області затверджено висновок службового розслідування.

27. Цього ж дня, 25 червня 2018 року за результатами службового розслідування ГУ НП в Черкаській області винесено наказ № 1700, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_1 за порушення п. 1, 2, 3, 4 частини 1 , ст. 23, частин 1 -2 ст. 30, пп. г, ґ п. 1 частини 3 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", п. 5 ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, ст. 14 Закону України "Про охорону праці" оголошено догану.

28. За наслідками проведення службового розслідування, складено та затверджено акти форми Н-5*- розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та форми НТ*- про нещасний випадок невиробничого характеру від 18 вересня 2018 року.

29. Згідно висновків, викладених в актах, нещасний випадок стався 10 травня 2018 року з лейтенантом поліції ОСОБА_1, за обставин, які не підпадають під дію пп.
3.9,3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27 грудня 2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (далі - Порядок № 1346), тому вважається таким, що стався в період проходження служби, та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

30. Вважаючи зазначені акти незаконним та необґрунтованими, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

31. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходили з того, що комісія з розслідування нещасних випадків ГУ НП в Черкаській області складаючи акти від 18 вересня 2018 року не надала належним чином оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, що вказує на їх неправомірність та наявність підстав для скасування.

32. Оскільки за наслідками судового розгляду встановлено, що відповідач протиправно склав та затвердив оскаржувані акти із зазначенням того, що тілесні ушкодження отримані позивачем в період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків, а також з урахуванням того, що підстави складення актів форми Н-5* та форми НТ* від 18 вересня 2018 року базуються на порушенні позивачем службової дисципліни, які є ідентичними, викладеним у наказі № 1700 від 25 червня 2018 року, який скасований в судовому порядку, суди дійшли висновків, що належним способом захисту порушеного права, у спірному випадку, є саме зобов'язання ГУ НП в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 10 травня 2018 року із ОСОБА_1 та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

34. Зокрема, скаржник зазначив, що результатами проведеного розслідування, перевіривши та з'ясувавши всі обставини нещасного випадку, комісія надала об'єктивну оцінку всім зібраним матеріалам, поясненням свідків даної події зробивши висновок, що нещасний випадок стався за обставин, які не підпадають під дію пп. 3.9,3.10 Порядку № 1346, а тому вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

35. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався 10 травня 2018 року із слідчим ОСОБА_1 та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків, скаржник вважає, що дана позовна вимога задоволена судом із порушенням норм процесуального права, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з такого.

37. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Наказом від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року N 83/7404 затверджений "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України" (далі - Порядок № 1346).

39. Цей Порядок № 1346 розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

40. Як встановлено судами за матеріалами розгляду справи, Порядок № 1346 був покладений в правову основу прийняття відповідачем оскаржуваних позивачем актів форми НТ* та Н-5*.

41. Скаржник, з огляду на пп. 3.9,3.10 Порядку № 1346 доводить на відсутності можливості вважати та кваліфікувати подію, що сталася з позивачем, як нещасний випадок стався в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

42. У відповідності до п. 2.1 Порядку № 1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

43. Пунктом 2.2 зазначеного Порядку № 1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

44. Відповідно до п. 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

45. За змістом п. 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

46. Пунктом 3.10 Порядку №1346 визначено, що Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

47. Аналіз наведених положень Порядку № 1346 доводить, що у разі настання нещасного випадку, що трапився при виконанні службових обов'язків під час припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили, то такий нещасний випадок вважається таким, що трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

48. За змістом п. 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, зокрема, унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

49. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що згідно відомостей, які містяться в оскаржених актах та наказі №1700 від 25 червня 2018 року підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та підстави складення актів форми Н-5* та форми НТ* від 18 вересня 2018 року, є ідентичними і базуються на порушенні позивачем службової дисципліни.

50. В той же час, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 13 березня 2019 року у справі № 2340/2942/18 згаданий наказ визнаний протиправним та скасований.

51. Зазначеною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року встановлено, що після отримання тілесних ушкоджень, тобто 10 травня 2018 року позивач звернувся з рапортом до начальника відділу поліції ГУНП в Черкаській області, в якому доповів про здійснення нападу гр. ОСОБА_2 під час обшуку. Зазначений рапорт зареєстрований датою його подання 10 травня 2018 року за № 24097. Також, у той же день, 10 травня 2018 позивач подав до чергової частини Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області заяву про кримінальне правопорушення. 11 травня 2018 року за даним фактом зареєстровано кримінальне провадження № 12018251010003515 за частиною 1 ст. 342 КК України.

52. У справі № 2340/2942/18 судова колегія дійшла висновку, що позивачем було виконано покладений на нього обов'язок щодо негайного повідомлення чергової частини про виявлення порушення і події, що сталися, а тому висновки службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1377 та п. 1 частини першої розділу ІІ Інструкції № 111, що покладено в основу наказу ГУ НП в Черкаській області № 1700 від 25 червня 2018 року в частині, яка стосується позивача, спростовується матеріалами справи та встановленими в суді апеляційної інстанції обставинами.

53. Вказані обставини, в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, як такі, що не підлягають доказуванню вказують на те, що комісія з розслідування нещасних випадків ГУНП в Черкаській області складаючи акт Форми Н-5* від 18 вересня 2018 року розслідування нещасного випадку та акт № 71 Форми Н-1* не надала належним чином оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, що вказує на їх неправомірність та наявність підстав для скасування.

54. Тобто, цим судовим рішенням, яке набрало законної сили 13 березня 2019 року встановлено, що під час отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1, які мали місце 10 травня 2018 року, останній не порушував службової дисципліни.

55. Отже, судами цілком обґрунтовано встановлено, що комісія з розслідування нещасних випадків ГУНП в Черкаській області складаючи акт Форми Н-5* та акт № 71 Форми НТ* від 18 вересня 2018 року розслідування нещасного випадку не надала належним чином оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, що вказує на їх неправомірність та наявність підстав для скасування.

56. Суд наголошує, що за встановлених обставин, в основу висновків відповідача при складані спірних актів покладені неналежні обставини, які визначені п. 3.11 Порядку № 1346 як такі, що не дають підстав вважати, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, не можна вважати таким, що був пов'язаний з виконанням ним службових обов'язків.

57. Таким чином, відповідач всупереч приписам Порядку № 1346 протиправно склав та затвердив оскаржувані акти із зазначенням того, що тілесні ушкодження отримані позивачем в період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

58. Крім цього, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо допущення з боку судів попередніх інстанцій втручання у дискреційні повноваження відповідача.

59. Вирішуючи вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити дії з розслідування нещасного випадку, та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких слід вважати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції враховували положення пп. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.

60. Відповідно до п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

61. За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

62. Аналіз наведених норм доводить, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

63. Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

64. Отже, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

65. Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає можливе втручання суду у дискреційні повноваження.

66. Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

67. Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

68. Як було обґрунтовано зазначено судами, що відповідач в межах розслідування може прийняти два рішення, склавши відповідні акти:

1. визнати нещасний випадок таким, що трапився під час проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

2. визнати нещасний випадок таким, що трапився під час проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

69. Враховуючи, що судами визнано неправомірними висновки відповідача, що випадок з позивачем трапився під час проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, то інших варіантів поведінки, окрім як прийняти протилежне рішення, відповідач не має.

70. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо можливості задовольнити вимоги позивача у обраний ним спосіб судового захисту, який Суд вважає належним та дієм в межах спірних правовідносин.

71. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Росії ", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

72. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

73. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

74. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

75. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.

76. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

72. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі № 2340/3933/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді Л. О. Єресько

О. О. Шишов