Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2019 року у справі №520/10350/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №520/10350/18

адміністративне провадження №К/9901/11810/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Чиркіна С. М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №520/10350/18

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

про визнання незаконним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2019 року (у складі колегії: судді-доповідача Бенедик А. П., суддів Гуцала М. І., Донець Л. О.),

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волковим Олександром Юрійовичем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2019 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року по справі № 520/10350/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи вимоги пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скаргу підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права на підписання такої скарги.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана до суду 26 квітня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/10350/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 вересня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 червня 2018 року № 1758 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора", продовжено процедуру ліквідації позивача по 12 липня 2020 року включно та продовжені повноваження ліквідатора, зокрема, ОСОБА_3 з 09 лютого 2018 року. ОСОБА_3 також делеговані повноваження, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надані рішенням № 383 від 08 лютого 2018 року). Відповідач вказує, що ОСОБА_3 має право діяти як уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" без будь-якої довіреності на підставі повноважень, визначених нормами закону та актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому апеляційну скаргу повернуто безпідставно.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2019 року не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно частини 3 статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Частиною першою та другою статті 3 Закону визначено, що Фонд - є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених частини 1 статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 16 Закону позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Правління Національного банку України № 14/БТ від 23 травня 2016 року ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 від 23 травня 2016 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора" запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Банк Михайлівський" строком до 22 червня 2016 року призначено уповноважену особу.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 991 від 13 червня 2016 року продовжено строк тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" до 22 липня 2016 року.

Рішенням правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року відкликано банківську ліцензію та запроваджено ліквідацію у ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1213 від 12 липня 2016 року розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" строком по 12 липня 2018 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" з 05 вересня 2016 року призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 383 від 08 лютого 2018 року з 09 лютого 2018 року повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені пунктами 4,5,6,8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону, делеговано ОСОБА_3, а саме: організації правової роботи, зокрема, юридичного супроводження діяльності ПАТ "Банк Михайлівський" та представництва інтересів Банку в органах судової влади, органах прокуратури, правоохоронних органах, та органах виконавчої служби України: проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз діяльності банку; представництва ПАТ "Банк Михайлівський" в органах державної влади в межах повноважень, визначених цим рішенням - діяти без довіреності від імені Банку, підписувати будь-які договори (правочини). інші документи: видавати розпорядження давати доручення та ін.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1758 від 21 червня 2018 року продовжено строк здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" на два роки з 13 липня 2018 року по 12 липня 2020 року включно, та:

- продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_4 по 12 липня 2020 року включно, визначені статтями, 37,38,47-52,52,53 Закону, крім повноважень визначених пунктами 4,5,6,8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону;

- продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_3 по 12 липня 2020 року включно, пунктами 4,5,6,8 частини другої статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону.

Зазначена інформація є публічною та розміщена на офіційних сайтах Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та у Єдиному державною реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки повноваження ОСОБА_4 визначені Законом та обмежені рішенням Фонду стосуються здебільшого операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених частини 1 статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а повноваження ОСОБА_3 визначені Законом та обмежені рішенням Фонду стосуються представництва інтересів Банку в органах судової влади, органах прокуратури, правоохоронних органах, та органах виконавчої служби України, то саме ОСОБА_3, як уповноваженою особою Фонду було підписано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року.

Отже, ОСОБА_3 має право діяти як уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" без будь-якої довіреності на підставі повноважень визначених нормами закону та актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відтак повернення апеляційної скарги є протиправним.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 0840/3764/18.

Суд наголошує, що однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду.

Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених
КАС України, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Повернення апеляційної скарги в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

ЄСПЛ у рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії наголосив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку (Guincho v. Portugal, № 8990/80).

Крім того, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golderv. the United Kingdom, № 18, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід'ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним ", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява серія A № 333-B, пункт 36,). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany), заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м.

Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v.

Romania), заява № 76943/11, пункт 86).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Виходячи з наведеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2019 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

С. М. Чиркін