Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2018 року у справі №810/3635/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2018 року

Київ

справа №810/3635/16

адміністративне провадження №К/9901/50038/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (судді - Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)

у справі №810/3635/16

за позовом Приватного підприємства «Фірма Простір»

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Приватне підприємство «Фірма Простір» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якої є Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2016.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ дійшлапомилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та на прибуток.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 (суддя Лиска І.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 задоволено апеляційну скаргу підприємства, скасовано постанову суду першої інстанції та задоволено адміністративний позов : визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 07 червня 2016 року № 0000362204 та №0000352204.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Підприємство вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вілс ЛТД», ТОВ «Тарсан ЛТД», ТОВ «БК «Седес», ТОВ «Продінвест ЛТД», ТОВ «Прод Опт Продукт», ТОВ «Конструктив Компані», ТОВ «Кепіталс Груп», ТОВ «Бігнікс», ТОВ «Блюбері Продакшн», ТОВ «Лерос», ТОВ «Штовар Україна», ТОВ «Автозапчастина Ойл», ТОВ «Апреліус» за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року складено акт від 24.05.2016.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем:

-п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 116 623 грн.;

-п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 129 581 грн.

На цій підставі відповідачем 07.06.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення :

- № 0000352204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в розмірі 161 976,25 грн., в тому числі - 129 581 грн. - основного платежу та 32 395, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000362204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, в розмірі 141 899, 75 грн., в тому числі - 116 623 грн. - основного платежу, та 25 276, 75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Тарсан ЛТД» та ТОВ "Конструктив Компані" не носили реального характеру та фактично не виконувались.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14,44,138,139,198,200 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відмовивши в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи позивач відмовився на вимогу суду надати первинні документи щодо господарських операцій з ТОВ «Тарсан ЛТД» та ТОВ "Конструктив Компані", а залучені до справи докази не підтверджують фактичне виконання укладених позивачем з цими контрагентами господарських договорів.

Натомість, скасувавши постанову Київського окружного адміністративного суду та задовольнивши позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи, а саме : копіями господарських договорів, специфікацій до договорів, видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, банківськими виписками та сертифікатами якості належним чином підтверджено реальне виконання господарських угод, укладених позивачем з його контрагентами.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає в зв'язку з наступним.

З матеріалів справи, зокрема копії акту перевірки (т1 а.с.16-45) вбачається, що ДПІ призначено позапланову виїзну документальну перевірку підприємства в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи та на виконання ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва.

При цьому, свої твердження про порушенням позивачем вимог податкового законодавства та про те, що укладені між Підприємством, як покупцем, та ТОВ «Тарсан ЛТД» і ТОВ "Конструктив Компані", як продавцями, господарські договори реально не виконувались, ДПІ обґрунтовує, крім іншого, матеріалами кримінальної справи, порушеної за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч1. ст.212, ч.5 ст.27 ч3 ст.212 КК України.

Проте, до матеріалів справи не залучено ані копії ухвали слідчого судді від 09.03.2016 року, ані інформації щодо стану розслідування кримінального провадження.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що у відповідності до приписів п.п.78.1.11 статті 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за обов'язкової наявності, зокрема, такої обставини як отримання контролюючим органом судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, отже судами не встановлено наявність у відповідача передбачених чинним законодавством підстав для проведення перевірки Підприємства.

Суд апеляційної інстанції, в порушення приписів частини 2 статті 195 та статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) не здійснив дій щодо усунення неповноти з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції в порушення вимог статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) в постанові не наведено мотиви відхилення ним доводів відповідача, про те, що матеріали справи та інформація, отримана ДПІ, підтверджують об'єктивну неможливість ТОВ «Тарсан ЛТД» і ТОВ "Конструктив Компані" здійснювати господарську діяльність на виконання умов укладених ними з позивачем договорів поставок, що вказані контрагенти позивача мають ознаки фіктивності, тощо.

За таких обставин судом апеляційної інстанції зроблено передчасний та такий, що не ґрунтується на матеріалах справи висновок про те, що наданими позивачем доказами спростовуються висновки ДПІ, якими обґрунтовано прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини 4 4 статті 359 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 344, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер