Історія справи
Ухвала КАС ВП від 29.08.2019 року у справі №826/2900/16

ПОСТАНОВАІменем України29 серпня 2019 рокуКиївсправа №826/2900/16адміністративне провадження №К/9901/10224/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого Тацій Л. В.,суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Житло-Комфорт" (далі - ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт") на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року (прийняту судом у складі судді Данилишина В. М. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Глущенко Я. Б., суддів: Пилипенко О. Є., Шелест С. Б. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Аврамченко Сніжани Сергіївни, треті особи: ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт", управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, -ВСТАНОВИВ:ІСТОРІЯ СПРАВИКороткий зміст позовних вимогУ лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 16435499 від 13 жовтня 2014 року, яким за ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт" зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення у підвальному поверсі житлового будинку літ. А загальною площею 102,69 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Спірне рішення).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанційОкружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19 травня 2016 року позов задовольнив частково.Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 липня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.Суди виходили із того, що на момент спірної реєстраційної дії в силу закону співвласниками допоміжних, в тому числі підвальних та технічних, приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, були усі власники квартир цього будинку, в тому числі позивач, державний реєстратор протиправно та безпідставно зареєстрував право приватної власності на нежитлове (після реконструкції) приміщення № 813 в цьому будинку за ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт" без належної перевірки набуття заявником відповідного права на нерухоме майно.Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 серпня 2016 року ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт" звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.У скарзі посилається на те, що державний реєстратор прийняв Спірне рішення відповідно до вимога закону.ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИВищий адміністративний суд України ухвалою від 08 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт".15 грудня 2017 року набрав чинності
Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція
Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень
КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Рибачук А. І., Стеценко С. Г., справу передано головуючому судді.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙНа підставі акта готовності об'єкта до експлуатації б/н від 01 серпня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 03 серпня 2011 року Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України видано сертифікат серії КВ №16411024005 відповідності закінченого будівництвом об'єкта: житлового будинку з вбудованими приміщенням та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 (в подальшому об'єкту присвоєна адреса: АДРЕСА_1).
Тобто, об'єкт будівництва прийнято в експлуатацію в серпні 2011 року.29 березня 2013 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру № НОМЕР_1 в зазначеному будинку.Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Аврамченко С. С. від 13 жовтня 2014 року №16435499 проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення № 813 вищевказаного будинку за ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт". На підставі чого внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно зі статтею
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Стаття
2 КАС (у редакції, чинній на час звернення із позовом та прийняття рішень судами попередніх інстанцій, далі -
КАС) завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.Пункт
1 частини
1 статті
3 КАС справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.Відповідно до частини
2 статті
4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.За правилами частини
1 статті
17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт
7 частини
1 статті
3 КАС).Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.Наведене узгоджується і з положеннями статей
2,
4,
19 чинного
КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.Такі висновки містяться, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року (справа № 1903/944/12).Також Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 січня 2019 року (справа № 813/317/17), зазначила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються окрім вимог про скасування оспорюваного рішення також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення.Як убачається з установлених судами фактичних обставин у цій справі, ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації прав та їх обтяжень за третьою особою - ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт".Підставою звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом стало порушення, на думку позивача, його права власності на нежитлове приміщення, що виключає можливість розгляду справи судами адміністративної юрисдикції.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі з особою (ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт"), яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації на нею права власності. А тому спір має приватноправовий характер і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, а також суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, зокрема те, що оскаржувані реєстраційні дії були вчинені не за заявою позивача, колегія суддів вважає, що суди помилково розглянули дану справу в порядку адміністративного судочинства.Відповідно до частини
1 статті
354 КАС порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених частини
1 статті
354 КАС , є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.Отож, касаційна скарга ТОВ "Сервіс-Житло-Комфорт" підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування судових рішень.
Керуючись статтями
341,
343,
349,
354,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -ПОСТАНОВИВ:касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Житло-Комфорт" задовольнити частково.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року скасувати і закрити провадження у справі.Роз'яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий Л. В. ТаційСудді: А. І. РибачукС. Г. Стеценко