Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.07.2018 року у справі №826/26007/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа № 826/26007/15

провадження № К/9901/344/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М.І.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_2 до Київської конкурсної комісії Генеральної прокуратури України з проведення відкритого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича, Прокурора Київської області Бондаренко Євгена Вікторовича, за участю третіх осіб - Броварської місцевої прокуратури Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 31 березня 2017 року у складі судді Арсірія Р.О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, постановлену 20 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Кучми А.Ю., суддів: Безименної Н.В., Мацедонської В.Е.,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської конкурсної комісії Генеральної прокуратури України з проведення відкритого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича, Прокурора Київської області Бондаренко Євгена Вікторовича, за участю третіх осіб - Броварської місцевої прокуратури Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просив:

визнати протиправними дії прокурора Київської області Бондаренка Є.В., які виразились у виклику кандидатів на зайняття адміністративних посад у Броварській місцевій прокуратурі Київської області, проведенні з ними співбесід та наданні інформації кадровому підрозділу Генеральної прокуратури України щодо можливості або неможливості призначення конкретних осіб на адміністративні посади в цій прокуратурі;

визнати протиправним та скасування рішення від 19 листопада 2015 року (протокол від 19 листопада 2015 року б/н) Київської конкурсної комісії Генеральної прокуратури України з проведення відкритого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах за результатами співбесіди з кандидатами на зайняття адміністративних посад у Броварській прокуратурі Київської області;

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 09 грудня 2015 року №789К про призначення керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки на думку позивача вони були прийняті з грубим порушенням Порядку проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 20 липня 2015 року № 98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2015 року за № 929/27274.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 31 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовив повністю.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача Генеральної прокуратури України у запереченнях на касаційну скаргу посилаючись на необґрунтованість та безпідставність останньої, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами встановлено таке.

На виконання пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення Закону України «Про прокуратуру» з метою кадрового наповнення місцевих прокуратур наказом Генерального прокурора України від 20 липня 2015 року № 98 затверджено Порядок проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, який зареєстрований Міністерством юстиції України 31 липня 2015 року за № 929/27374 (далі за текстом - Порядок).

На виконання вимог пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру», пункту 4.1 Порядку, з метою забезпечення проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, 21 серпня 2015 року Генеральною прокуратурою України прийнято наказ № 159, яким утворено, зокрема, в Київському регіональному центрі конкурсну комісію з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах (далі за текстом - Комісія).

На офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України оголошено, що прийом документів для участі у конкурсі на заміщення посад керівників нових місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників розпочинається 20 липня 2015 року.

У зв'язку з оголошенням вказаного конкурсу, позивачем для участі у конкурсі на посади керівника, першого заступника або заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області у встановлений строк до 10 серпня 2015 року подано до Київського регіонального центру збору документів усі необхідні документи, вказані на веб-сайті Генеральної прокуратури України.

За результатами тестування на знання законодавства (1-й етап) позивачем набрано 97 балів.

За результатами тестування загальних здібностей (2-й етап) позивач набрав 76,7 балів та зайняв 2-ме місце у рейтинговому списку по Броварській місцевій прокуратурі Київської області з 16 осіб, які приймали участь у конкурсі.

19 листопада 2015 року Комісією складено протокол засідання Комісії за результатами проведеного конкурсу.

Пунктом 1.1. Протоколу Комісія вирішила затвердити за результатами проведених співбесід рейтинговий список кандидатів на зайняття посад в Броварській місцевій прокуратурі Київської області, у якому позивач посідає п'ятнадцяте місце.

Згідно з пунктом 2.1. Протоколу, Комісія вирішила затвердити список кандидатів для подання Генеральному прокурору України рекомендації про призначення керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_16, ОСОБА_12 та ОСОБА_7

Наказом Генеральної прокуратури України №789к від 09 грудня 2015 року керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області призначено радника юстиції ОСОБА_7 строком на п'ять років з 15 грудня 2015 року, звільнивши його з посади прокурора м. Славутича Київської області.

Вказаний наказ був прийнятий на підставі рекомендації Київської конкурсної комісії від 19 листопада 2015 року та заяви ОСОБА_7

Не погоджуючись з наказом від 09 грудня 2015 року та рішенням від 19 листопада 2015 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що рішення від 19 листопада 2015 року (протокол від 19.11.2015 року б/н) є правомірним, відповідно відсутні підстави і для скасування наказу Генерального прокурора України від 9 грудня 2015 року № 789К про призначення керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7

Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Верховний Суд висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права, та зазначає таке.

14 жовтня 2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру», який відповідно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: 1) пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) статей 21, 28 - 38, 42, 44 - 50, 62 - 63, 65 - 79 цього Закону, які набирають чинності 14 квітня 2016 року; 3) статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

Згідно з пунктом 1-1 розділу XIII «Перехідні положення» вказаного Закону до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5-1 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» цього Закону призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону (керівника, першого заступника та заступників керівника місцевої прокуратури), здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України.

При призначенні на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, обов'язкового врахування потребують професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності кандидата, а також наявність у нього стажу роботи на посаді прокурора не менше трьох років або в галузі права - не менше п'яти років.

Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну із зазначених адміністративних посад подаються на розгляд осіб, уповноважених цим Законом приймати рішення про їх призначення на ці посади.

На виконання вказаних вимог закону щодо забезпечення проведення конкурсу п'ятьма конкурсними комісіями наказом Генерального прокурора України № 159 від 21 серпня 2015 року утворено у Дніпропетровському, Київському, Львівському, Одеському та Харківському регіональних центрах конкурсні комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах.

Пунктом 2 наказу Генерального прокурора України № 159 від 21 серпня 2015 року передбачено, що комісіям необхідно забезпечити проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Наказом Генеральної прокуратури України № 98 від 20 липня 2015 року затверджений Порядок організації та проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників.

Даний порядок вирішує і визначає процедуру конкурсного відбору на керівні посади прокуратур та не вирішує питання і процедури зайняття кількох вакантних керівних посад в межах однієї прокуратури одночасно.

Таким чином, саме це питання вирішувалось конкурсною комісією в межах своїх дискреційних повноважень при організації та проведенні кожного конкурсного відбору на зайняття посад у відповідній прокуратурі.

Судами встановлено, що перші два етапи конкурсу (тестування на знання законодавства (професійний тест), тестування загальних здібностей) проведені з використанням комп'ютерної техніки та у відповідності до п. 5.10 Порядку за їх результатами Комісією складено рейтинговий список із шістнадцяти кандидатів, які допущені комісією до третього етапу конкурсу - тестування особистісних характеристик (психологічний тест).

До рейтингового списку ввійшли наступні особи:

ОСОБА_18;

ОСОБА_2;

ОСОБА_15;

ОСОБА_16;

ОСОБА_14;

ОСОБА_13;

ОСОБА_12;

ОСОБА_11;

ОСОБА_20;

ОСОБА_10;

ОСОБА_9;

ОСОБА_8;

ОСОБА_7;

ОСОБА_17;

ОСОБА_19;

ОСОБА_6.

Після проходження психологічного тесту усі вказані кандидати були допущені до четвертого рівня конкурсу - співбесіди.

Так, відповідно до пунктів 9.2 - 9.4 Порядку на співбесіду запрошуються чотири кандидати, які успішно пройшли попередні рівні тестування.

За результатами співбесіди, яка проводиться Комісією, на кожну адміністративну посаду місцевої прокуратури відбирається по три кандидати.

Особи, які за результатами співбесіди не отримали рекомендації Комісії про призначення їх на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, мають право взяти участь у відборі кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури згідно з пунктом 1.5 розділу І Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури.

На підставі цього, позивач вважає, що Комісія була зобов'язана запросити чотири кандидати згідно вказаного рейтингового списку (ОСОБА_18, ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_16) на співбесіду та рекомендувати трьох з них для призначення керівником місцевої прокуратури.

Однак, порушуючи встановлену процедуру, Комісія запросила на співбесіду 19 листопада 2015 року усіх шістнадцять кандидатів та, свавільно, не навівши жодних мотивів і підстав, повністю ігноруючи результати попередніх етапів конкурсу пунктом 1 оскаржуваного рішення (протокол від 19 листопада 2015 року, б/н) затвердила абсолютно новий рейтинговий список кандидатів на зайняття адміністративних посад у Броварській місцевій прокуратурі Київської області, до якого ввійшли:

ОСОБА_16;

ОСОБА_12;

ОСОБА_7;

ОСОБА_14;

ОСОБА_13;

ОСОБА_20;

ОСОБА_17;

ОСОБА_18;

ОСОБА_19;

ОСОБА_10;

ОСОБА_8;

ОСОБА_9;

ОСОБА_15;

ОСОБА_11;

ОСОБА_2;

ОСОБА_6.

Позивач наполягає на тому, що протиправність рішення комісії у цій частині прямо витікає з п.п. 4.4, 5.10 Порядку, згідно яких підсумковий рейтинговий список формується Комісією лише за результатами двох перших етапів конкурсу для визначення кандидатів для участі в його наступному рівні, складати новий рейтинговий список за результатами співбесіди Комісія не уповноважена.

Верховний Суд зазначені доводи позивача відхиляє, вважає їх помилковими, та зазначає наступне.

Згідно наказу Генерального прокурора України № 82ш від 23 вересня 2015 року у штатному розписі Броварської місцевої прокуратури встановлено 46 штатних одиниць, з яких 1 - керівник, 1 - перший заступник, 2 - заступники, тобто передбачено 4 адміністративних посади.

Враховуючи, що співбесіда проходила з кандидатами на всі адміністративні посади в Броварській місцевій прокуратурі одночасно, Комісією викликано 16 осіб з розрахунку по 4 особи на 4 адміністративні посади.

Крім того, позивачем особисто подано одну заяву про його участь у відкритому конкурсі на всі 4 посади (керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступника) одночасно. Тобто, позивач виявив бажання брати участь у конкурсі на чотири посади одночасно, а не в конкурсі на конкретну керівну посаду. Такий підхід, в цілому, узгоджується з Порядком, який не містить заборон або виключень стосовно цього. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що порушень прав позивача в цьому випадку не відбулося, а процедура відповідала поданій ним особисто заяві.

Верховний Суд також зазначає, що порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення як підстава для скасування рішення буде мати місце тільки тоді, якщо таке порушення вплинуло або могло вплинути на його правильність. Процедурно не визначено, що конкурс проводиться окремо на керівника, першого заступника та заступників керівника місцевої прокуратури.

Відповідно до п. 4.5 формою роботи Комісії є засідання, які проводяться відкрито. Комісія є повноважною приймати рішення за умови присутності на засіданні не менше 2/3 сформованого складу. Рішення приймаються простою більшістю.

Згідно п. 1.3 Порядку, для забезпечення відкритості та прозорості процесу проведення конкурсу його перебіг фіксується за допомогою технічних засобів.

Аргументуючи вимоги касаційної скарги, позивач також зазначає, що сформований склад Комісії становить сім осіб, тобто кворум засідання забезпечується за наявності не менше п'яти її членів. Натомість співбесіда з позивачем проведена при відсутності кворуму, оскільки на засіданні були присутні лише чотири її члени: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24.

Зазначені обставини були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій (відеозаписи засідання Київської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників від 19.11.2015 (ДВД-диски Verbatim DVD-R 4.7), і як наслідок встановлено, що посилання позивача на відсутність кворуму не відповідають дійсності, оскільки комісія розпочала та завершила своє засідання в достатньому та незмінному складі; прийняття рішення відбулось належним та повноцінним складом комісії, що підтверджується відповідним протоколом від 19 листопада 2015 року.

Доводи позивача про те, що співбесіда саме з позивачем проведена за участі чотирьох членів, а не п'яти, а також про те, що склад комісії під час засідання постійно змінювався не вказують на прийняття рішення не повноважною комісією, оскільки за таких обставин Регламент комісією не порушувався.

Крім того, зауважень щодо складу комісії як позивачем, так і іншими учасниками конкурсу не подавались, та виключно після отримання результатів проведеного конкурсу, позивач не погодився в тому числі і зі складом комісії.

Крім того, на засіданні конкурсної комісії були присутні представники Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан», які в свою чергу також не заявляли будь-яких заперечень з цього приводу.

Згідно пункту 9.1 Порядку № 98 метою проведення співбесіди є оцінка професійних, морально-ділових і управлінсько-організаторських здібностей кандидата, необхідних для виконання службових обов'язків.

Позивач зазначає, що Комісією грубо порушено п. 9.1 Порядку № 98, оскільки члени комісії протягом всієї співбесіди намагались з'ясувати у нього його майновий стан, майновий стан його сім'ї та родичів, хоча він являється адвокатом останні вісім років, свою діяльність здійснює відповідно до чинного законодавства та сплачує всі податки (вся інформація була надана Комісії в повному обсязі в декларації за 2014 рік), а позитивні результати спеціальної перевірки, отримані членами комісії до початку співбесіди. Незрозумілим для позивача було питання щодо підстав набуття права на носіння зброї та багато інших питань, що зовсім не стосувалися мети проведення співбесіди.

Так, співбесіда є четвертим та останнім рівнем, метою проведення якої є оцінка відповідних здібностей кандидата, необхідних для виконання службових обов'язків, за підсумками, якої і здійснюється відбір трьох кандидатів на кожну посаду. За комісією зберігається право на надання відповідної оцінки кандидатам за результатами четвертого етапу.

Таким чином, конкурсна комісія наділена сукупністю прав та обов'язків, що надають можливість на власний розсуд визначитися з оцінкою учасника конкурсу.

Саме конкурсна комісія за приписами Порядку № 98 надає оцінку професійних, морально-ділових і управлінсько-організаторських здібностей кандидата, необхідних для виконання службових обов'язків.

Такі повноваження належить до виключної компетенції Київської конкурсної комісії.

З наведеного вбачається, що конкурсна комісія за результатами співбесіди має можливість на власний розсуд шляхом голосування прийняти рішення - надати остаточну рекомендацію про призначення кандидатів на адміністративні посади в місцевих прокуратурах.

Відтак, повноваження конкурсної комісії щодо прийняття відповідних рішень у межах компетенції є дискреційним, що, у свою чергу, відображене у протоколі засідання Київської конкурсної комісії від 19 листопада 2015 року.

Тобто, суд в межах цієї справи не може здійснити оцінку якостей, здібностей та характеристик кандидатів на керівні посади в Броварській місцевій прокуратурі Київської області, та, відповідно, встановити у кого з кандидатів, які пройшли до четвертого рівня конкурсу, найкращі якості та здібності.

Верховний Суд також зазначає, що оскаржуваний наказ Генерального прокурора України № 789К від 09 грудня 2015 року про призначення керівником Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 є правовим актом індивідуальної дії, за яким виникли правовідносини з питань проходження публічної служби в органах прокуратури України, учасниками яких є роботодавець і відповідний працівник - ОСОБА_7 При цьому, ОСОБА_2 не є учасником даних правовідносин, його законних прав, свобод чи інтересів оскаржуваний наказ не порушує та не зачіпає.

Отже, надаючи аналіз встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи в їх сукупності, Верховний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх