Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №810/2990/16

адміністративне провадження №К/9901/49566/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіна ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 (суддя Я.Б. Глущенко)у справі№ 810/2990/16за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотестаб»до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотестаб» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 05 липня 2016 року №1/6/10-36-14-10 форма «Р» та №2/6/10-36-14-10 форма «Р».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції від 05 липня 2016 року №1/6/10-36-14-10 та №2/6/10-36-14-10.

Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідач 03 січня 2017 року подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України) у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана особою, яка не має повноважень на ведення адміністративної справи.

08 вересня 2017 року податкова інспекція повторно звернулася із апеляційною скаргою, додавши до неї клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що станом на дату подання апеляційної скарги вперше відповідач фактично був позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю передбачених державою витрат на сплату судового збору

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання разом з платіжним дорученням про сплату судового збору від 02 листопада 2017 рок №1519 у розмірі 3520,00 грн. У клопотанні було наведені аналогічні обставини, якими було обґрунтовано попереднє клопотання про поновлення процесуального строку, щодо неможливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю (на момент первинного звернення з апеляційною скаргою) відповідного фінансування для сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу, з підстав наведення податковим органом неповажних причин для поновлення строку.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для подальшого апеляційного розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що пропуск строку відбувся не з причини несвоєчасного подання апеляційної скарги до суду, а з причин відсутності грошових коштів у відповідача для сплати судового збору, що і позбавило можливості оскаржити належним чином відповідачу постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та незважаючи на докази, які було додано до клопотання про поновлення строку при повторному зверненні з апеляційною скаргою апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на те, що повторна апеляційна скарга на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 08 вересня 2017 року, тобто майже через сім місяців після її первинного подання та повернення її судом апеляційної інстанції. При цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду