Стаття 44. Процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність

Господарський процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

3781

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

2. Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (процесуальна дієздатність).

3. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

4. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому законом, надано повну цивільну дієздатність.

5. Юридична особа набуває процесуальних прав та обов’язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

6. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов’язки через своїх учасників.

44/374

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Гонорар за справу можна стягнути з відповідача тільки, якщо отримувач у платіжному дорученні – адвокат Петренко, а не ФОП Петренко, і в договір на правову допомогу зазначений конкретний номер справи (ВГСУ від 15 листопада 2016р.№ 908/1051/16)

Чомусь питання стягнення витрат сторони у справі на адвоката щодо супроводження справи у суді залишається проблемним з радянських часів. Ну не хочуть суди стягувати з відповідача або тим більше програвшего позивача такі витрати, а якщо стягують - то копійки. У ГПК дії ст. 44 «судові витрати», які декілька разів законодавець доповнював і навіть у 2013 році було окреме рішення КС України з цього приводу, але все одно – важко.

У цьому господарському спорі суд першої інстанції задовільнив основні вимоги позивача, проте відмовився стягувати з відповідача 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката назвавши наступні причини: позивачем не доведено обставин надання йому адвокатом правової допомоги саме за даною справою та обставин здійснення ним оплати послуг по наданню правової допомоги в зазначеному розмірі саме в якості оплати послуг адвоката, у зв'язку з чим суди дійшли висновку що зазначені витрати не є судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України.

Тобто у договорі про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом не було заначено, що допомога надається саме у справі, що розглядав суд (треба зазначати № справи), а головне у платіжних дорученнях кошти перераховувались не адвокату Колядко, а фізичній особі – підприємцю Колядко, тому на думку суду такі витрати неможливо назвати судовими.

Аналогічної думки був і ВГСУ. Тому, уважно складаємо договір про надання правової допомоги і чітко вказуємо в ньому номер судової справи, та перераховуємо оплату послуг платнику не ФОП, а адвокату – фізичній особі. Правда, адвокату треба буде сплатити податок на доходи фізичної особи, який значно більших ніж єдиний податок, але це ВГСУ не хвилює. Та ніколи хвилювати і не буде…