Стаття 227. Обов’язок суду зупинити провадження у справі

Господарський процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

6480

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3 - 1 ) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації;

{Частину першу статті 227 доповнено пунктом 3 - 1 згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 }

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

228/374

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Для зупинення розгляду справи, до постановлення рішення в іншій справі, не достатньо лише взаємопов`язаності справ. Якщо суд має достатньо доказів та правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті, справа не зупиняється. (ВС КГС, справа №914/2150/18 від 13.04.2023 р.)
Банк подав позов про застосування наслідків недійсності правочину, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, пояснюючи тим, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень є нікчемним, оскільки мало місце умисного заниження балансової вартості об'єкта. Судами першої і апеляційної інстанції позов задоволено. Касаційний суд ці рішення залишив без змін. Але за апеляційною скаргою іншої особи, строк для апеляційного оскарження поновлено. Справа неодноразово відкладалась, однак на одному із засідань, все ж таки було досліджено питання про правовий статус апелянта.

Згодом, позивач подав заяву про зупинення розгляду справи через те що іншим судом розглядається пов’язане питання щодо визнання недійсним того ж договору. Пояснював, що у випадку задоволення позову судом у цій справі - будуть встановлені обставини, що вказують на відсутність прав апелянта на спірне нерухоме майно в межах цієї справи, наслідком чого буде закриття апеляційного провадження. Апеляційний господарський суд заяву задовольнив і зупинив провадження на підставі п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Водночас, ВС КГС не погодився із висновком апеляційного суду, і спірну ухвалу про зупинення розгляду справи - скасував. ВС пояснив наступним

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі. Читати повністю