03.01.2019 | Автор: Хітько Василь Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

5 Найактуальніших постанов ВС/ВАС, щодо власників авто на «євробляхах» та порушення митних правил при ввезенні автомобілів на територію України

І. ВС дійшов висновку, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Аналогічна правова позиція викладена  в постанові  Верховного  Суду від 15.02.2018 р. у справі №640/7052/16-ц.

Вищенаведена правова позиція відображена у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018, яка була ухвалена у справі № 640/3438/18.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78585657

ІІ. ВС зазначив, що наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, тобто ввезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку є триваючим, а тому відповідачем не пропущено строку накладення адміністративного стягнення, який у даному випадку складає шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.

Отже, триваючим правопорушенням, є перебування в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

За змістом частини 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 МК України розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 МК України, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що перелік триваючих правопорушень, визначений у ст. 467 МК України, не є вичерпним.

Верховний Суд відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини 1 ст. 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Аналогічна правова позиція викладена  в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №490/11485/16-а, від 17.10.2018 у справі 607/175/17, від 17.10.2018  у справі №607/8848/15-а, від 17.10.2018 у справі №448/234/16-а, від 24.10.2018 у справі №464/7796/16-а.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77538038

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77197243

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77197802

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77197284

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77423477

ІІІ. Службова записка по якій проведено нарахування митних платежів не є належним та допустимим доказом у справі про накладання штрафу за ст. 485 МК України.

Постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 331/2608/17 (К/9901/7127/18) та від 20.02.2018 у справі № 725/2009/17 (К/9901/3011/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те. що розмір стягнення, що повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів, тому необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення, визначеного Законом стягнення, є доведення розміру митних платежів, які необхідно сплатити порушнику.

Вищенаведена правова позиція відображена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, яка була ухвалена у справі №857/759/18.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77584486

IV. Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.11.2018 у справі №857/2359/18, дійшов висновку, що при оформленні зобов'язання про транзит автомобіля визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 308/6260/17 (адміністративне провадження № К/9901/3030/17).

V. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.11.2018 у справі №201/5060/18, дійшов висновку, що справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.

Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви. Коли порушується справа про порушення митних правил, слід також переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі. До таких обставин належать, зокрема, відсутність події та складу порушення митних правил. За наявності зазначених обставин протокол про порушення митних правил не складається. У випадках, коли провадження у справі все ж було розпочате, названі обставини є підставою для припинення провадження у справі.

Отже, підсумовуючи викладене вище, що при розгляді справи про порушення митних правил відповідач зобов'язаний належними чином з'ясувати факт використання транспортного засобу позивачем, чи такий дійсно мав місце, час та місце вчинення правопорушення, чи дійсно такі дії були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, відібрати більш детальні пояснення у позивача, врахувати вищенаведене та відповідно до встановлених фактів дати правильну юридичну оцінку діям позивача. Однак, вказаних обставин у порушення вимог ст.489 МК України  посадовою особою митниці не з'ясовано, тобто оскаржувана постанова винесена без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 р. №448/702/16-а ( адміністративне провадження №К/9901/11304/18).

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78229031

Автор дайджесту: Хітько Василь Миколайович

1
Нравится
  
1230 Просмотров
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення