ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

13.02.2018 К/9901/3030/17 308/6260/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Олендера І .Я., Юрченко В.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2017 року (суддя - Дергачова Н.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (судді - Багрій В.М., Рибачук A.L, Старунський Д.М.) у справі №308/6260/17 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про оскарження постанови в справі про порушення митних правил,

УСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі, скаржник у справі) звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач у справі, митний орган), в якому просив скасувати постанову виконувача обов'язків начальника Закарпатської митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням Уретій С.В. в справі про порушення митних правил №1348/30500/17 від 20 червня 2017 року, закрити справу щодо порушення позивачем митних правил.

Позов мотивований протиправністю оскаржуваної постанови митного органу, оскільки відсутні будь-які документи, які б підтверджували наявність правопорушення в діях позивача.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 23 листопада 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що транспортний засіб, що ввозився громадянином з метою транзиту, автомобіль «VW», моделі «GOLF», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_3 був оформлений у режим транзиту на особу, яка пред'являла цей транспортний засіб для митного контролю, декларувала (у даному випадку усно) транспортний засіб та подавала відповідні документи, у яких була зазначена власником чи уповноваженою особою, тобто на позивача у справі. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що постанова про порушення митних правил №1348/30500/17 від 20 червня 2017 року відносно позивача є законною і обґрунтованою.

Позивач у поданій касаційній скарзі із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права (частини 3 статті 470 Митного кодексу України) та процесуального права (статті 60-71, 159, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не дали жодної оцінки і взагалі не взяли до уваги надані позивачем докази, у зв'язку з чим суди прийняли незаконні та необґрунтовані рішення.

У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача зазначає про правомірність оскаржуваних рішень та безпідставність касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування в них норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.

Постановою виконуючого обов'язки заступника начальника Закарпатської митниці Державної фіскальної служби начальником управління протидії митними правопорушенням Уретій С.В. № 1348/30500/17 від 20 червня 2017 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Як зазначено в постанові, 02 червня 2017 року о 16 годині 12 хвилин в зону митного контролю на ділянку "Виїзд" (ЗМК - пасажирська) митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Державної фіскальної служби заїхав легковий автомобіль марки моделі «SHARAN», реєстраційний номерний знак Угорщини JYG858, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, що прямував у приватних справах із України в Угорщину.

В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Державної фіскальної служби України встановлено, що 14 жовтня 2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці Державної фіскальної служби позивачем ввезено легковий автомобіль марки «VW», моделі «GOLF», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_3.

В своєму поясненні скаржник у справі вказав, що 14 жовтня 2016 року повертався із заробітків із Чехії через м/п «Ужгород» в транспортному засобі «VW», моделі «GOLF», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_3 в якості пасажира. Під час митного та прикордонного контролю водій Міша попросив документи для оформлення. Про те, що вказаний автомобіль оформлено на його ім'я, він не знав. Місце знаходження даного автомобіля і водія йому не відомо.

Відповідно до частини першої статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, в розумінні пунктів 57, 59 частини першої статті 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі; транспортні засоби комерційного призначення - це, зокрема, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи), що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Згідно зі статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Відповідно до частини третьої статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що транспортний засіб «VW», моделі «GOLF», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_3 переміщений по «зеленому коридору», що є елементом двоканальної системи проходження митного кордону.

Частиною першою статті 366 Митного кодексу України встановлено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору, призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари і транспортні засоби у відповідних обсягах:

- не підлягають оподаткуванню митними платежами;

- не підпадають під встановленні законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території;

- не підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до частини шостої статті 366 Митного кодексу України громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон.

Таким чином, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, щодо ввезення транспортного засобу «VW», моделі «GOLF», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_3 з метою транзиту.

За змістом статті 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

У силу статті 523 Митного кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 458 Митного кодексу України закріплено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з пунктом 1.1. частини 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2015 року №1118, встановлено, що в разі ввезення транспортних засобів на митну територію України з метою транзиту власник або уповноважена особа представляють уповноваженій особі митного органу, у зоні діяльності, якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, транспортний засіб для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про знаття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні) перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу.

Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що при оформленні зобов'язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Судами встановлено, що протоколом опитування від 20 червня 2017 року старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_4 підтверджено факт ввезення позивачем 14 жовтня 2016 року транспортного засобу «VW», моделі «GOLF», номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_3, який оформлений на скаржника у справі, оскільки він зазначений у поданих документах власником цього автомобіля або уповноваженою особою.

Виходячи з вищевикладеного, суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі №308/6260/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.Я.Олендер

В.П.Юрченко