ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №464/7796/16-а

адміністративне провадження №К/9901/37188/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуОСОБА_2на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (колегія у складі суддів: І.О. Яворський, Р.В. Кухтей, С.П. Нос)у справі№464/7796/16-а (№ 876/9923/16)за позовомОСОБА_2доЛьвівської митниці Державної фіскальної службипроскасування постанови про порушення митних правил, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко М.І. про порушення митних правил №2753/20918/16 від 17 серпня 2016 року, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не вивозила та не могла ввезти на територію України транспортний засіб марки «AUDI 100» реєстраційний номер НОМЕР_2, оскільки не мала ні посвідчення водія, ні техпаспорту на авто та й взагалі не перетинала кордон з Республікою Польща, так як не мала візи, про що зазначила в своїх поясненнях, які надала відповідачу. Додатково відзначено, що передбачене ч. 3 ст. 470 МК України правопорушення не віднесено до триваючих, у зв'язку з чим накладення на неї адміністративного стягнення після спливу шестимісячного строку з для його вчинення є протиправним.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 18 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС України Мірошниченка М.І. у справі про порушення митних правил № 2753/20918/16 від 17 серпня 2016 року відносно ОСОБА_6 з закриттям провадження по цій справі про адміністративне правопорушення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржувана постанова про порушення митних правил винесена на підставі ч. 3 ст. 470 МК України, стягнення за якою може бути накладене на позивача не пізніше 6 місяців з дня вчинення ним відповідного правопорушення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року скасовано постанову Сихівського районного суду м. Львова від 18 листопада 2016 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, яке є триваючим, а тому відповідачем не пропущено строку накладення адміністративного стягнення, який у даному випадку складає шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Касаційна скарга обґрунтована тим, що дане правопорушення не є триваючим, а тому початок строку для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід обраховувати з дня його вчинення, тобто з 18 жовтня 2015 року.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04 липня 2016 року головним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Угринів» Львівської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 2753/20918/16.

Зі змісту даного протоколу вбачається, що 07 жовтня 2015 року о 00 годин 45 хвилин позивач ввіз на територію Україна транспортний засіб марки «AUDI 100» VIN НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «Транзит» та станом на 16 годину 00 хвилин 04 липня 2016 року зазначений транспортний засіб не був вивезений з території України та не поміщений у інший митний режим, чим порушено вимоги ст. 95 МК України.

На підставі порушення строків транзитних перевезень передбачених ч. 1 ст. 95 МК України митним органом прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 2753/20918/16 від 17 серпня 2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Так, як встановлено ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 частини 1 ст. 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що перелік триваючих правопорушень, визначений у ст. 467 МК України, не є вичерпним.

Верховний Суд відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 04 липня 2016 року (під час перевірки баз даних) та приймаючи 17 серпня 2016 року спірну постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Разом з тим, судом відхиляються доводи позивача з приводу того, що обов'язок щодо зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб є темпорально обмеженим (завершується зі спливом строків, визначених ст. 95 МК України), оскільки такий обов'язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов'язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про правомірність винесення постанови у справі про порушення митних правил № 2753/20918/16 від 17 серпня 2016 року, яка ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду