31.03.2020 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

ВС/КЦС: Для оголошення простою на підприємстві необхідно ПОВНА зупинка його роботи (ВС/КЦС № 210/5853/16-ц від 30.01.2019)

ВС/КЦС: Для оголошення простою на підприємстві необхідно ПОВНА зупинка його роботи (ВС/КЦС № 210/5853/16-ц від 30.01.2019) - 0_16303600_1585646459_5e830b7b27d2d.jpg

Фабула судового акту: Оголошення карантину на території України спричинило масу проблем як роботодавцям так і найманим працівникам.

Роботодавець не отримує відповідного доходу, а наймані працівники, відповідно заробітної плати у встановлених розмірах.

Нормами ст. 34 КЗпП України визначено, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Із цієї норми випливає те, що простоєм є повна зупинка роботи або загалом на підприємстві або в окремих напрямках його діяльності.

У даній справі працівникам великого металургічного підприємства розпорядженням роботодавця було оголошено про простій.

Однак на думку працівників простій було оголошено незаконно, а тому у зв’язку із цим вони не отримували від роботодавця належної заробітної плати, яку б отримували у тому випадку, якби працювали.

Рішенням районного суду у задоволенні таких вимог було відмовлено оскільки, на думку суду, при встановленні простою працівникам роботодавцем було вжито заходів для збереження їх зайнятості, оскільки їм неодноразово пропонувалася інша робота на підприємстві, від якої вони відмовлялися, а також відповідачем обґрунтовано встановлено оплату позивачам за час простою у розмірі 2/3 від окладу, що відповідає вимогам колективного договору та не суперечить вимогам статті 113 КЗпП України.

Натомість апеляційний суд визнав таке рішення необґрунтованим у зв’язку із тим, що відповідачем було порушено процедуру оголошення простою позивачам, оскільки були відсутні передбачені ст. 34 КЗпП України умови для оголошення простою, тобто зупинення роботи, яке викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

На таке рішення роботодавцем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що на підприємстві мала місце реорганізація структурних підрозділів, виконання функцій позивачів покладено на працівників іншого підприємства, що потягло за собою виникнення стану простою відносно позивачів, щодо яких не була завершена процедура вивільнення. На підприємстві були відсутні організаційно-технічні умови, необхідні для виконання робочих функцій позивачами, а тому було оголошено простій на підставі статті 34 КЗпП України.

Натомість касаційний суд не визнав такі доводи слушними та касаційну скаргу залишив без задоволення.

Мотивуючи таке рішення КЦС послався на те, що згідно матеріалів справи підстав для оголошення простою не було, оскільки робочі функції позивачів не були припинені, а виконувались працівниками іншого підприємства.

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно ч. 3 ст. 84 КЗпП України у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.

Аналіз матеріалів справи вказує на те, що роботодавець не довів, що роботи на виробництві були зупинені.

При цьому зміст розпоряджень, які оскаржувались, засвідчує, що виконання функцій та службових обов'язків позивачів були покладені на працівників іншого підприємства. Отже апеляційний суд прийняв правильне по суті рішення про визнання оскаржених розпоряджень недійсними та часткове стягнення середнього заробітку за час неправомірного оголошення простою відносно позивачів.

Аналізуйте судовий акт: Звільнення працівника за його заявою про звільнення за власним бажанням без узгодження дати звільнення до закінчення двотижневого строку є порушенням прав працівника (ВС/КЦС, № 229/2676/17,18.11.19)

Якщо порушення має тривалий, а не разовий характер, зокрема, неналежне керівництво,ослаблення контролю за роботою підлеглих тощо, це не дає підстав для звільнення керівника за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП Українии (ВС/КЦС, №759/10569/16-ц, 20.06.19)

Відсутність на робочому місці, місцезнаходження якого працівнику не було повідомлено не є прогулом (ВС/КЦС № 489/1609/17 від 08.05.2019)

У трудових спорах предметом перегляду є рішення роботодавця, якими зачіпаються трудові права працівника, а не накази, що стосуються організації роботи підприємства (ВС/КЦС № 755/3495/16-ц від 28.03.2018)

Постанова

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 210/5853/16-ц

провадження № 61-46703ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

відповідач - публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

представник відповідача -Товкун Альона Вікторівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація Незалежна профспілка гірників України публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 26 вересня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року позивачі звернулись до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація Незалежна профспілка гірників України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», про стягнення заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що кожній із позивачів було оголошено простій у роботі на підставі відповідного розпорядження директора відповідного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зі змістом якого їх було ознайомлено в усній формі. Вважають, що про простій у роботі їм всім було оголошено відповідачем незаконно, без наявних на те підстав. У зв'язку з оголошенням їм простою у роботі вони не отримували від відповідача належної заробітної плати, яку б отримували у тому випадку, якби працювали. У зв'язку із зазначеним, позивачі вважають, що у зв'язку із незаконністю розпоряджень відповідача про оголошення їм простою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зобов'язане оплатити їм середній заробіток за час вимушеного прогулу, обумовленого незаконним простоєм.

Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд стягнути з відповідача середню заробітну плату за час простою на користь: ОСОБА_4 - 31 224,60 грн, ОСОБА_3 - 59 637,93 грн, ОСОБА_5 - 262 921,89 грн, ОСОБА_6 - 43 737,60 грн, ОСОБА_7 - 40 699,35 грн, ОСОБА_8 - 16 172,00 грн, ОСОБА_9 - 24 880,49 грн, ОСОБА_10 - 109 068,64 грн, ОСОБА_11 - 28 540,80 грн, ОСОБА_12 - 10 468,43 грн, ОСОБА_13 - 14 806,05 грн, ОСОБА_14 - 34 855,92 грн, ОСОБА_15 - 13 896,19 грн, ОСОБА_16 - 24 858,54 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Ступак С. В., від 06 вересня

2017 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при встановленні простою позивачам відповідачем було вжито заходів для збереження їх зайнятості, оскільки їм неодноразово пропонувалася інша робота на підприємстві, від якої вони відмовлялися, а також відповідачем обґрунтовано встановлено оплату позивачам за час простою у розмірі 2/3 від окладу, що відповідає вимогам пункту 3.18 колективного договору та не суперечить вимогам статті 113 КЗпП України.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 вересня

2018 року апеляційну скаргу позивачів задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги (крім ОСОБА_15.) задоволено частково. Визнано недійсними розпорядження директора департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», якими оголошено позивачам простій у роботі та стягнуто з відповідача на користь позивачів частину заробітної плати. У задоволенні позову ОСОБА_15 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем було порушено процедуру оголошення простою позивачам, оскільки були відсутні передбачені статтею 34 КЗпП України умови для оголошення простою, тобто зупинення роботи, яке викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Апеляційний суд вважав, що розпорядження про оголошення простою відносно позивачів є незаконними, а відповідач має сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, та, врахувавши виплачену відповідачем позивачам заробітну плату у розмірі 2/3 від окладу, стягнув різницю у заробітній платі на користь позивачів. Суд встановив, що на користь ОСОБА_15 були виплачені роботодавцем кошти у розмірі 17 216,89 грн, що перевищує розмір заявлених нею вимог (13 896,19 грн).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що уповноважена особа товариства, приймаючи наказ про зміну організаційної структури товариства і ліквідацію структурного підрозділу, а також наступне вивільнення працівників діяла у межах, передбачених нормами ГК України. Суд не має права надавати оцінку доцільності внесення товариством змін до штатного розкладу. Нормами діючого законодавства України не встановлено порядку оформлення простою на підприємстві не з вини працівника. Згідно із додатком № 1 до наказу від 24 червня 2016 року № 792 по підприємству має бути вивільнено 341 штатну одиницю департаменту з якості, а відповідно до додатку № 2 до цього наказу введено 32 штатні одиниці департаменту з якості. Отже, на підприємстві мала місце реорганізація структурних підрозділів у складі департаменту з якості, виконання функцій з контролю якості продукції покладено на працівників ПП «Стіл Сервіс», що потягло за собою виникнення стану простою відносно позивачів, щодо яких не була завершена процедура вивільнення. На підприємстві були відсутні організаційно-технічні умови, необхідні для виконання робочих функцій позивачами, а тому було оголошено простій на підставі статті 34 КЗпП України. Резолютивна частина постанови апеляційного суду містить недоліки, оскільки неправильно зазначену посаду директора, яким були видані оскаржені розпорядження. Апеляційний суд не вирішив питання щодо немайнової вимоги ОСОБА_15

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Під час розгляду справи суди встановили, що ОСОБА_4 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (старший приймання та атестації металу в гарячому потоці) шостого розряду на дільниці СПЦ-2 департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_3 працювала на посаді змінного майстра контрольної служби якості коксохімічної продукції управління технічного і вхідного контролю департаменту якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_5 на посаді змінного майстра контрольної дільниці конверторного цеху (технічний та вхідний контроль) (атестація чугуну та сталі) департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_6 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (старший з приймання металу в гарячому потоці) по п'ятому розряду на піддільниці «Дільниця прокатного цеху №3» (служба атестації та відвантаження продукції) дільниці «Управління технічного та вхідного контролю» департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_7 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (приймання металу в гарячому потоці) по п'ятому розряду на піддільниці «Дільниця сортопрокатного цеху №1» (служба атестації та відвантаження продукції) дільниці «Управління технічного та вхідного контролю» департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_8 працювала на посаді лаборанта-радіометриста (підземний) третього розряду управління технічного і вхідного контролю служби технічного контролю процесів гірничого виробництва, технічна ділянка (підземна) департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_9 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (відбір та підготовка технологічних проб) четвертого розряду на технологічній ділянці служби технологічного контролю процесів гірничого виробництва управління технічного та вхідного контролю департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_10 працювала на посаді змінного майстра контрольної піддільниці «Дільниці сортопрокатного цеху №1» (служби атестації та відвантаження продукції) дільниці «Управління технічного та вхідного контролю» департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_11 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (старшого з приймання та атестації металу у гарячому потоці) шостого розряду, піддільниці «Дільниця сортопрокатного цеху № 2» (служби атестації та відгрузки продукції) дільниці «Управління технічного та вхідного контролю» департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_12 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (відбір та підготовка технологічних проб) четвертого розряду, технологічна дільниця, служба технологічного контролю процесів гірничого виробництва, «Управління технічного та вхідного контролю» департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_13 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (старшого з приймання та атестації металу в гарячому потоці) шостого розряду піддільниці «Дільниця сортопрокатного цеху № 2» (служби атестації та відвантаження продукції) дільниці «Управління технічного та вхідного контролю» департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_14 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (атестації та відвантаження готового прокату) піддільниці «Дільниця сортопрокатного цеху № 1» (служби атестації та відвантаження продукції) дільниці «Управління технічного та вхідного контролю» департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_15 працювала на посаді контролера у виробництві чорних металів (відбір і підготовка технологічних проб) по четвертому розряду, технологічна дільниця, служби технологічного контролю процесів гірничого виробництва «Управління технічного та вхідного контролю» департамену з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

ОСОБА_16 працювала на посаді лаборанта-радіометриста (підземний) третього розряду технічної ділянки (підземна) служби технічного контролю процесів гірничого виробництва, технічного і вхідного контролю департаменту з якості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відповідно до наказу від 24 червня 2016 року № 792 «Про внесення змін до організаційної структури управління підприємства» з метою підвищення керування процесом технічного та вхідного контролю, для подальшого забезпечення ритмічності та оптимального завантаження персоналу департаменту з якості, підвищення ефективності організації і продуктивності праці, а також у зв'язку з перерозподілом функцій й завдань з реалізації системи менеджменту, якості та вдосконалення процесів реалізації проектів підприємства відповідачем було прийнято рішення про виключення штатних одиниць відповідно до додатку № 1 до наказу (т. 1, а. с. 127-136).

Позивачі були ознайомлені з вищевказаним наказом (т. 1, а. с. 137- 150).

Між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та приватним підприємством «Стіл Сервіс» (далі - ПП «Стіл Сервіс») 27 квітня 2016 року було укладено договір по контролю технологічних процесів та якості продукції металургійного та гірничо-видобувного виробництва, відповідно до якого виконання задач та обов'язків позивачів було покладено на працівників ПП «Стіл Сервіс».

Посадовими особами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було видано ряд розпоряджень щодо простою та визначення місця дислокації позивачів, а саме: від 22 вересня 2016 року № 170 відносно ОСОБА_3; від 23 листопада 2016 року № 226 відносно ОСОБА_4; від 16 серпня 2016 № 91 та від 18 жовтня 2016 № 195 відносно ОСОБА_5; від 07 вересня 2016 № 104 та від 28 серпня 2016 № 173 відносно ОСОБА_7; від 23 листопада 2016 № 229 відносно ОСОБА_8; від 25 листопада 2016 року №236 відносно ОСОБА_9; від 18 серпня 2016 № 94 та від 18 жовтня 2016 № 197 відносно ОСОБА_10; від 23 листопада 2016 року № 231 відносно ОСОБА_11; від 23 листопада 2016 року № 230 відносно ОСОБА_18; від 09 листопада 2016 року № 213 відносно ОСОБА_13; від 18 жовтня 2016 року № 196 відносно ОСОБА_14; від 25 листопада 2016 року № 235 відносно ОСОБА_15; від 23 листопада 2016 року № 228 відносно ОСОБА_16

Зазначеними розпорядженнями визначено, що виконання функцій та службових обов'язків працівників за їхніми посадами не вимагається. Визначено місце перебування позивачів на підприємстві - кабінет № 222 у будівлі іспитового центру та кімната № 5 будівлі будинку культури ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 7, та встановлено, що оплата праці за весь час простою здійснюється відповідно до статті 113 КЗпП України та пункту 2.15 колективного договору. Позивачів попереджено про неухильне дотримання у період простою Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Графік роботи залишено незмінним. З вищезазначеними розпорядженнями позивачі були ознайомлені (т. 1, а. с.188-235).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, позивачі просили суд у зв'язку із незаконністю розпоряджень відповідача про оголошення їм простою, стягнути із роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вважали, що підстав для оголошення простою не було, оскільки робочі функції позивачів не були припинені, а виконувались іншими працівниками, а саме працівниками ПП «Стіл Сервіс».

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Відповідно до частини третьої статті 84 КЗпП України у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

За змістом статті 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.

За вказаних обставин, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та визнання незаконними розпоряджень ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки товариство не довело, що роботи на виробництві були зупинені. Зміст розпоряджень, які оскаржувались, засвідчує, що виконання функцій та службових обов'язків позивачів були покладені на інших працівників (працівників ПП «Стил Сервіс»). Ці відомості, а також зміст наказу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 24 червня 2016 року № 792 «Про внесення змін до організаційної структури управління підприємства» доводять, що товариство, керуючись у тому числі і принципами здійснення підприємницької діяльності, проводило скорочення чисельності штату працівників, які підлягали звільненню у передбаченому законом порядку, а зупинення робіт у товаристві не мало місце, отже були відсутні підстави для оголошення простою, передбачені статтею 34 КЗпП України. З урахуванням наведеного, апеляційний суд прийняв правильне по суті рішення про визнання оскаржених розпоряджень недійсними та часткове стягнення середнього заробітку за час неправомірного оголошення простою відносно позивачів.

Посилання касаційної скарги на недоліки резолютивної частини постанови апеляційного не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки не вливають на вирішення спору по суті. Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Зазначені недоліки можуть бути виправленні на підставі статті 269 ЦПК України шляхом виправлення описки.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, значною мірою спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

2679
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні статті
Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1