При розгляді справ про порушення правил паркування біля зупинок маршрутного транспорту обов’язковим є вимірювання дистанції. Відео з нагрудної камери доказом у даному випадку бути не може (ВС/КАС у справі № 199/1441/17 від 03.06.2020)

Фабула судового акту: Допустимість та належність доказів вчинення правопорушень у наріжним каменем при розгляді справ про порушення Правил дорожнього руху, а також при розгляді судами позовів про визнання дій працівників поліції протиправними в частині притягнення водіїв до адміністративної відповідальності.

У даній справі водія було притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він нібито здійснив зупинку належного йому автомобіля ближче ніж 30 метрів від зупинки громадського транспорту, чим порушив вимоги п. 15.9 (е) ПДД.

Водій із таким рішенням поліцейського не погодився та подав до суду позов в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд з позовними вимогами водія погодився та у своїй постанові зазначив, що будь-яких дій по вимірюванню відстані зупинки автомобіля позивача від зупинки маршрутних транспортних засобів або від дорожнього знаку такої зупинки не було проведено. При цьому відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є належним доказом по справі.

З такими висновками погодився і Касаційний адміністративний суд переглядаючи цю справу за касаційною скаргою поліцейського.

Так, згідно позицією КАС стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», остання може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Проте у даній справі будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.

При цьому відеозапис з нагрудної камери відповідача не є належним доказом у справі, оскільки ним не було зафіксовано будь - яких дій відповідача по вимірюванню відстані зупинки автомобіля позивача від зупинки маршрутних транспортних засобів або від дорожнього знаку такої зупинки.

Аналізуйте судовий акт: Суд: Відео-фотофіксація перевищення швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення такого контролю (8-й апеляційний адмінсуд у справі № 166/224/20 від 25.06.2020)

Визнання вини у вчиненні порушення ПДР за відсутності інших доказів НЕ може бути достатнім доказом такого порушення (ВС/КАС у справі № 177/525/17 від 08.07.2020)

Порушення правил стоянки чи зупинки, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, не є підставою для тимчасової затримки транспортний засіб шляхом блокування або доставлення на спеціальний майданчик (ВС/КАС,справа № 810/5579/13-а,14.03.18)

А все ж таки інспектор патрульної поліції МАЄ право на місці зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР! (Одеський апеляційний адмінсуд у справі № 489/2363/16-а)

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2020 року

Київ

справа №199/1441/17(2-а/199//81/17)

адміністративне провадження №К/9901/21727/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Смоковича М.І.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2017 року (суддя Руденко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до інспектора 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції Кульбацького Олега Володимировича, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції

про визнання дій противоправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з даним позовом до інспектора 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції Кульбацького Олега Володимировича, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАА№0591884 від 09 лютого 2017 року.

В обґрунтування позову посилався на те, що 09 лютого 2017 року інспектором 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції м. Дніпра капітаном поліції Кульбацьким Олегом Володимировичем була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА№0591884 від 09 лютого 2017 року та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн, у зв`язку з тим, що позивач нібито 09.02.2017 року о 09.44 год, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 здійснив зупинку ближче ніж 30 метрів від зупинки громадського транспорту в м. Дніпрі на вулиці Робоча, біля будинку № 99, чим порушив вимоги п. 15.9 (е). З діями відповідача в частині розгляду справи на місці зупинки та винесеною постановою не згоден, вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону та порушують його права, тому просить суд визнання дії відповідача протиправними та скасувати постанову.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2017 року серії ЕАА №059184 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції Кульбацьким Олегом Володимировичем.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо), в той час як було встановлено судом першої інстанції, що при огляді відеозапису з нагрудної камери відповідача, судом встановлено, що будь - яких дій по вимірюванню відстані зупинки автомобіля позивача ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 від зупинки маршрутних транспортних засобів або від дорожнього знаку такої зупинки не було проведено, таким чином зазначений відеозапис не є належним доказом по справі. Суди також вказали, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції, чинній на час вчинення спірних дій та прийняття спірної постанови (29.09.2016 року), передбачали, що працівники органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені Законом № 596-УІІІ від 14.07.2015 року правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі, на місці вчинення правопорушення. Зазначений Закон не визнаний неконституційним, а відтак, є обов`язковим до виконання, як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили. Також, суди вказали на безпідставність тверджень позивача, що відповідач позбавив його права скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, оскільки такого факту судами встановлено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

01 грудня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, в якій просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що спірна постанова складена відповідно до вимог статті 222 КУпАП. Неправомірних дій зі сторони відповідача вчинено не було, оскільки він діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства. Крім того, скаржник зазначив, що у відповідності до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а не тільки суб`єкт владних повноважень, як вказали суди.

Позивачем по справі до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

09 лютого 2017 року відповідачем у відношенні позивача було винесено постанову серії ЕАА№0591884 по справі про адміністративне правопорушення, де відповідач зазначив, що 09 лютого 2017 року о 09.44 год., керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 в м. Дніпрі, на вулиці Робоча, біля будинку № 99, здійснив зупинку ближче ніж 30 метрів від знаку «зупинка для маршрутно-транспортних засобів», чим порушив вимоги п. 15.9 (е) ПДР.

Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи.

При огляді відеозапису з нагрудної камери відповідача, судом було встановлено, що будь яких дій по вимірюванню відстані зупинки автомобіля позивача ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 від зупинки маршрутних транспортних засобів або від дорожнього знаку такої зупинки не було проведено, незважаючи на таке клопотання позивача. Вказані обставини не заперечувались сторонами і в судовому засіданні.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів..

Згідно п. 15.9 (е) ПДР зупинка забороняється ближе 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до с.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відеозапис з нагрудної камери відповідача не є належним доказом у справі, оскільки ним не було зафіксовано будь - яких дій відповідача по вимірюванню відстані зупинки автомобіля позивача ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 від зупинки маршрутних транспортних засобів або від дорожнього знаку такої зупинки.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту п. 15.9 (е) Правил дорожнього руху України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349-354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Судді