Утримання із заробітної плати: коли, скільки і на підставі чого

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Утримання із заробітної плати: коли, скільки і на підставі чого - 6659198d4fe378b1c12a9c12b25dd46b_60d48577bc06e.png

За загальним правилом Конституція України вказує на право кожного заробляти собі на життя обраним самостійно способом, а також - гарантує своєчасну заробітну плату не нижчу за мінімальну (стаття 43 Конституції України). Однак, з цього правила є винятки - одним з яких є утримання із заробітної плати. Оскільки за порушення порядку оплати праці встановлено і значні фінансові санкції (стаття 265 Кодексу законів про працю України - далі також КЗпП), і адміністративна (стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення - далі КУпАП), кримінальна відповідальність (стаття 175 Кримінального кодексу України - далі ККУ) - роботодавцю варто уважно і обґрунтовано враховувати розмір і порядок утримання із заробітної плати.

Зміст:

Що таке утримання із ЗП і коли вони застосовуються

Утримання із заробітної плати - це передбачені законодавством суми, на які зменшується заробітна плата при виплаті. Акцентую увагу, що конкретні випадки застосування утримань повинні бути передбачені законодавством (ч.1 ст. 26 Закону України «Про оплату праці»).

Заробітна плата вид стягнень. Зазвичай такі класифікують на:

  1. податкові (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір (ВС)) і,
  2. неподаткові відрахування (всі інші), до яких відносяться:
  • утримання, метою яких є забезпечення виконання зобов'язань перед третіми особами (наприклад, аліменти та інші виплати за виконавчими документами, чи добровільні виплати третім особам за заявою працівника);
  • утримання для покриття заборгованості підприємству, де працює одержувач ЗП.

Заробітна плата: які утримання (відрахування)? Що стосується утримань, які здійснюються за заявою працівника (тобто добровільні) - спрямування відрахувань визначаються самим працівником і дати їх повний перелік достатньо складно. Це можуть бути: внески організаціям, профспілкам, на благодійну допомогу, в рахунок погашення кредитів - і так далі.

Зверніть увагу! Згідно ч. 2 статті 25 Закону України «Про оплату праці» - забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником роботодавцю або будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.

Користуйтесь консультацією: Дистанційна та робота вдома: загальні нюанси і відмінності

Що ж стосується недобровільних утримань із ЗП, тобто таких, що здійснюються незалежно від бажання працівника - для таких передбачено обов'язкове документальне обгрунтування і спрямування коштів чітко регламентовано законом. Це податкові відрахування (хоче працівник чи ні, роботодавець зобов'язаний утримати з нього ПДФО і ВЗ) і це утримання на відрахування за виконавчими документами (перелік виконавчих документів можна знайти в статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р), в тому числі відрахування на аліменти.

Так само, до недобровільним утримань із ЗП відносяться відраховуються на погашення заборгованості самому ж підприємству (роботодавцю). Тут вже чіткий перелік встановлений в частині 2 статті 127 КЗпП, де передбачені такі причини утримань:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок помилок під час підрахунку; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування (інакше варто звертатися до суду - ППВСУ №13 від 24.12.1999 р «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», далі також ППВСУ №13)

У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми. Якщо терміну не змогли дотриматися - теж варто звертатися до суду (ППВСУ №13, п.24) або ж за згодою працівника на добровільне списання.

До розрахункових помилок відносяться неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Однак - не можуть вважатися такими, що не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, в тому числі колективного договору.

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки.

Користуйтесь консультацією: Що таке випробувальний термін на роботі?

Водночас є винятки - такі відрахування не здійснюються, якщо працівник звільняється з роботи з підстав:

  • призову або вступу на військову (або ж альтернативну) службу працівника або ж роботодавця, переведення працівника на інше підприємство (або перехід на виборну посаду), або ж при відмові працівника перевестися на роботу в іншу місцевість (або з істотними змінами умов праці) (п . 3, 5, 6 статті 36 КЗпП);
  • зміни організації виробництва і праці (в тому числі, при реорганізації, ліквідації підприємства, скорочення штату працівників тощо), виявлення невідповідності працівника займаній посаді, або не появі на роботі більше 4-х місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 1, 2 і 5 статті 40 КЗпП);
  • при направленні на навчання;
  • у зв'язку з переходом на пенсію.

3) при відшкодуванні шкоди, заподіяної з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136 КЗпП).

Зверніть увагу! Згідно ч.4 статті 26 Закону України «Про оплату праці» - не допускаються утримання з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством стягнення не накладається. Такі випадки детально розшифровані в ст.73 Закону України «Про виконавче провадження».

Максимальний розмір відрахувань із заробітної плати

Максимальний розмір по всім утриманням із заробітної плати становить 20 відсотків від виплаченої заробітної плати, а у випадках передбачених законодавством (як роз'яснює Держпраці - при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також втратою годувальника; відшкодування шкоди, заподіяної злочином, в разі коли особи, які купують товари в розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами) - 50 відсотків від виплаченої ЗП.

50 відсотків ЗП повинні залишатися навіть, якщо у роботодавця кілька виконавчих документів на працівника. У таких випадках задовольняється кожен (а решта суми підлягає стягненню вже з наступних зарплат).

Вищезазначені обмеження, встановлені частинами 1 і 2 ст. 128 КЗпП, не поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей - в цих випадках максимальний розмір 70 відсотків.

Користуйтеся консультацією: Майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами

На підставі чого відбуваються утримання із ЗП

Будь-які неподаткові утримання (відрахування) повинні підкріплюватися документами, що підтверджують підставу скоєння таких утримань. Це можуть бути:

  • наказ (або розпорядження) роботодавця (якщо мова йде про покриття заборгованості працівника перед підприємством, на якому він працює).

Не забувайте про виключний перелік для утримань, про який ми говорили раніше, а також про терміни: не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми, а якщо мова йде про відшкодування шкоди заподіяної працівником - розпорядження вищого в порядку підлеглості органу роботодавця має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, або ж пропущено строк, або ж розмір заподіяної шкоди вище середньомісячної ЗП працівника - суперечка підлягає вирішенню в суді, а потім вже здійснюється стягнення за виконавчим документом.

  • будь-які виконавчі документи - перелік виконавчих документів можна знайти в статті 3 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас роботодавцю важливо пам'ятати, що відповідно до ст.69 цього закону, вони зобов'язані здійснювати відрахування із заробітної плати боржника, при отриманні виконавчого документа. Роботодавець перераховує відповідні утримання на рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця - як зазначено в документі - в термін, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлений, - до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.

Після цього роботодавець щомісяця надсилає виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Ця форма закріплена в Наказі Мін'юсту «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 р № 512/5 і називається «Звіт про вчинені відрахуваннях і виплати».

Користуйтеся консультацією: Що можна, а чого ні в виконавчому провадженні

Якщо відрахування припиняються, роботодавці повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника (якщо воно відоме) - не пізніше ніж у триденний термін.

  • письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь третьої особи.

Зверніть увагу! У роботодавця є зобов'язання, передбачене статтею 110 КЗпП - при кожній виплаті ЗП попереджати працівника про суми, що підлягають виплаті (сума ЗП з розшифровкою за видами) і про розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати. Допоможуть роботодавцю в цьому розрахункові листи.

Якщо Вам потрібна юридична послуга фахівця по вищевикладеним питанням, пропонуємо скористатися сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичної ресурсу Протокол.

Автор консультації: Адвокат Трофименко Ірина

Джерело: юридичний ресурс Протокол

3905
Переглядів
3
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0