Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.03.2018 року у справі №280/808/17

Ухвала

23 травня 2018 року

м. Київ

справа № 280/808/17-ц

провадження № 61-11678 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Стрільчука В. А.,

Суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - Коростишівський районний центр зайнятості - робочий орган Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2017 року у складі судді Щербаченко І. В. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року у складі колегії суддів: Микитюк О.

Ю., Галацевич О. М., Борисюка Р. М.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Коростишівський районний центр зайнятості Житомирської області в особі директора - Голови комісії з припинення юридичної особи звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Коростишівському районному центрі зайнятості як безробітний у період

з 12 листопада 2015 року по 29 вересня 2016 року.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття, було перевірено інформацію про належність ОСОБА_1 до категорії зайнятого населення.

Актом розслідування страхових випадків від 03 жовтня 2016 року інформацію про належність ОСОБА_1 до зайнятого населення було підтверджено.

У ході перевірки було установлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації як безробітного - 12 листопада 2015 року, надавав послуги за договорами цивільно-правового характеру у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Євро-брокер Україна" (далі - ТОВ "Євроброкер Україна") на підставі безстрокової угоди про співпрацю від 26 серпня 2009 року.

Відповідно даних обміну Пенсійного фонду України про періоди зайнятості відповідача, дата розірвання договорів цивільно-правового характеру, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ "Євро-брокер Україна" зафіксована 01 травня 2016 року, тобто в період перебування відповідача на обліку як безробітного.

У заяві про надання статусу безробітного від 12 листопада 2015 року, яку ОСОБА_1 підписав власноруч, зазначено, що станом на 12 листопада 2015 року він трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

25 листопада 2015 року відповідач прослухав інформаційний семінар для безробітних, взяв на себе зобов'язання повідомляти про всі зміни реєстраційних даних, які внесені в персональну картку.

Таким чином, звертаючись до центру зайнятості з метою здобуття статусу безробітного та отримання соціальних виплат, відповідач не повідомив про наявність договорів цивільно-правового характеру, відповідно до яких він надає оплатні послуги ТОВ "Євроброкер Україна".

Посилаючись на відсутність підстав для визнання відповідача безробітним та призначення йому допомоги, сума виплати якої за період з 19 листопада

2015 року по 29 вересня 2016 року становить 24 982 грн 83 коп. та ураховуючи часткове погашення ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 8 739 грн, позивач просив стягнути з відповідача 16 243 грн 83 коп. - незаконно отриманого матеріального забезпечення по безробіттю.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від

23 листопада 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Коростишівського районного центру зайнятості 16
243 грн 83 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада

2017 року - без змін.

У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, у якій заявник просив скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що пунктом 4.2.3. угоди про співпрацю, яка була укладена між ним та ТОВ "Євроброкер Україна" 26 серпня 2009 року передбачено, що угода негайно припиняється (розривається) з ініціативи фірми за відсутності результатів роботи консультанта протягом шести місяців, у цьому випадку розірвання не потребує письмової фіксації, отже цей договір припинився у жовтні 2014 року. Зазначена обставина також підтверджується наказом ТОВ "Євроброкер України" від 31 травня 2017 року та листом

ТОВ "Євроброкер Україна" від 31 травня 2017 року.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що для стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів необхідна наявність поданої ним недостовірної інформації про доходи та наявність його вини у наданні такої інформації. Разом з тим, звертаючись до Коростишівського районного центру зайнятості з метою отримання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення по безробіттю, відповідач не перебував у трудових відносинах з ТОВ "Євроброкер Україна", не отримував доходів, а тому не відносився до зайнятого населення.

Крім того, безпідставність позовних вимог Коростишівського районного центру зайнятості підтверджується обставинами, встановленими постановою апеляційного суду Житомирської області від 23 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського районного центру зайнятості про стягнення з останнього 8 739
грн 00 коп. - грошових коштів, сплачених ОСОБА_1 на вимогу центру зайнятості після проведення перевірки щодо нього.

Вказаним судовим рішенням установлено, що на час звернення

ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного цивільно-правова угода, укладена між ним та ТОВ "Євроброкер Україна" 26 серпня 2009 року була розірвана.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 надав достовірну інформацію щодо відсутності цивільно-правового договору, що, в свою чергу, виключає можливість покладення на нього обов'язку повернути сплачені відповідачем кошти.

Посилаючись на те, що внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, у порушення вимог процесуального закону ухвалив рішення, яке ґрунтується на припущеннях, просив задовольнити касаційну скаргу та скасувати оскаржувані судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року було відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області

від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року в указаній справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Касаційна скарга подана ОСОБА_2 у лютому 2018 року.

Ціна позову у даній справі становить 16 243 грн 83 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Тобто зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали справи не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (Levages Prestations Services v. France, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez De La Torre v. Spain, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного суду дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 листопада

2017 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року у справі за позовом Коростишівського районного центру зайнятості Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів відкрито помилково, оскільки зазначені судові рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України, а тому підлягає закриттю.

Керуючись статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі за позовом Коростишівського районного центру зайнятості Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1нарішення Коростишівського районного суду Житомирської області

від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 15 січня 2018 рокузакрити.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В.О. Кузнєцов

А.С. Олійник

Г.І. Усик