Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.07.2021 року у справі №397/361/17

Ухвала

27 липня 2021 року

м. Київ

справа № 397/361/17

провадження № 61-12038ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня

2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня

2021 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області

від 09 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6
800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі частини 5 статті 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання, передбаченого частиною першою

статті 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (далі - ПрАТ "Київський страховий дім") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "Київський страховий дім" на користь ОСОБА_2

в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди

49 000 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 145 149 грн та витрати на проведення автотехнічного дослідження в розмірі 2 500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Речові докази:

- автомобіль марки Mercedes-benz, модель Atego1217, державний номерний знак НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання власнику

ОСОБА_3 залишено в розпорядженні власника;

- автомобіль марки "МАЗ ", модель "5336", державний номерний знак

НОМЕР_2, з причіпом марки "МАЗ ", модель "837810", державний номерний знак НОМЕР_3, переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 залишено в розпорядженні власника.

Арешт, накладений постановою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2016 року на автомобіль марки Mercedes-benz, модель "Atego1217", державний номерний знак НОМЕР_1, скасовано.

Арешт, накладений постановою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 жовтня 2016 року

на автомобіль марки "МАЗ ", модель "5336", державний номерний знак

НОМЕР_2, з причіпом марки "МАЗ ", модель "837810", державний номерний знак НОМЕР_3, скасовано.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2021 року вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня

2021 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, залишено без змін.

17 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення матеріальної компенсації за цивільним позовом

і передати справу на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою

і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).

Згідно зі статтею 1 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених Цивільний процесуальний кодекс України справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

З касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення, ухвалені за цивільним позовом у кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні

та пред'явлення цивільного позову здійснюється відповідно до Глави 9 КПК України.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими частини 5 статті 128 КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, частини 5 статті 128 КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з частиною 7 статті 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що судові рішення, ухвалені за цивільним позовом, пред'явленим у кримінальному провадженні, необхідно розглядати за правилами КПК України,

за виключенням випадків, передбачених частиною 7 статті 128 КПК України.

Частиною 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.

Відповідно до частини 3 статті 33 КПК України кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд.

Касаційну скаргу надіслано до Верховного Суду із зазначенням касаційного суду, який діє у складі Верховного Суду.

Отже, оскарження судових рішень, ухвалених за цивільним позовом у кримінальному провадженні, має здійснюватись у порядку КПК України із застосуванням положень ЦПК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення, ухвалені за цивільним позовом у кримінальному провадженні, і справу розглянуто судами першої та апеляційної інстанції у порядку кримінального судочинства, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду не має повноважень переглядати оскаржувані судові рішення у касаційному порядку, як суд касаційної інстанції.

Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі № 415/2414/17 (провадження № 61-47439ск18)

та від 28 лютого 2019 року у справі № 1-920/11 (провадження № 61-48856ск18).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук