Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 22.06.2018 року у справі №121/10209/12

Ухвала25 вересня 2019 рокум. Київсправа № 121/10209/12 ( № 753/17258/18)провадження № 61-24008св18Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружба-ОСБ", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визначення частки у праві спільної власності на будинок, визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку, визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2013 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Кримвід 18 грудня 2013 року,ВСТАНОВИВ:У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружба-ОСБ" (далі - ОСББ "Дружба-ОСБ"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9 про визначення частки у праві спільної власності на будинок, визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку, визначення порядку користування земельною ділянкою.Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Кримвід 13 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.Виділено в користування ОСОБА_1 зі складу земельної ділянки площею 0,3195 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, частину вказаної земельної ділянки площею 1 177 кв. м, позначену зеленим кольором у додатку № 4 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи
від 27 березня 2013 року № 2417/2418, виконаного Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2013 року рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.У січні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1
на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Кримвід 13 червня 2013 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2013 року.Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу № 121/10209/12.Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2014 року не виконано в частині витребування справи через те, що Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим знаходиться на території проведення антитерористичної операції.Касаційну скаргу із доданими до неї матеріалами у справі № 121/10209/12 передано до Верховного Суду.
Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - ~law6~) територію Автономної Республіки Крим визначено тимчасово окупованою територією.Відповідно до ~law7~ у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам. Зокрема, передбачено, що розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.У зв'язку з наведеним, ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року направлено до Апеляційного суду міста Києва копії матеріалів касаційного провадження № 61-24008ск18 у справі № 121/10209/12 за позовомОСОБА_1 до ОСББ "Дружба-ОСБ", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визначення частки у праві спільної власності на будинок, визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку, визначення порядку користування земельною ділянкою, для вирішення питання про відновлення втраченого провадження.Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року визначено Дарницький районний суд міста Києва уповноваженим розглядати питання про відновлення втраченого судового провадження у вказаній цивільній справі № 121/10209/12.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року втрачене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Дружба-ОСБ", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визначення частки у праві спільної власності на будинок, визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку, визначення порядку користування земельною ділянкою відновлено лише в частині процесуальних рішень судів.Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішенняу справі "Воловік проти України", 06 грудня 2007 року).Відповідно до частини
1 статті
494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.Тлумачення частини
1 статті
494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.
Згідно з частинами
3 ,
4 статті
494 ЦПК України уразі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною
3 статті
494 ЦПК України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.Як вбачається з матеріалів справи про відновлення втраченого судового провадження, останнє відновлено лише частково, а саме в частині процесуальних рішень судів.Оскільки судове провадження у цій справі відновлено частково і розгляд касаційної скарги неможливий, так як неможливо перевірити доводи касаційної скарги за відсутності усіх матеріалів справи, відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.Зазначений висновок узгоджується з висновком, викладеним в ухвалі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року
в справі № 111/2150/13-ц (провадження № 61-24083сво18).Керуючись статтями
260,
494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судуУХВАЛИВ:Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Кримвід 13 червня 2013 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружба-ОСБ", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визначення частки у праві спільної власності на будинок, визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку, визначення порядку користування земельною ділянкою, закрити.
Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк