Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2019 року у справі №585/2285/18

Ухвала

Іменем України

23 вересня2019 року

м. Київ

справа № 585/2285/18

провадження № 61-16915ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, у якому просила поділити спільне майно подружжя шляхом виділення ОСОБА_4 у власність автомобіль марки "MERSEDES-BENZ", модель SPRINTER 311 CDI, 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3 (далі - автомобіль), а на її користь стягнути з відповідача грошову компенсацію в розмірі 106 тис. грн, що становить Ѕ вартості автомобіля.

В обґрунтування позову зазначала, що 17 квітня 2018 року вона з відповідачем, перебуваючи у шлюбі, за спільні кошти придбали автомобіль, який останній зареєстрував на себе. З 22 квітня 2018 року фактичні шлюбні відносини між сторонами припинилися.

Звернулась до суду з вимогою про розірвання шлюбу.

Стверджує, що оскільки спірний автомобіль придбано під час перебування сторін у шлюбі та за спільні кошти, тому він є спільним майном. Автомобілем користується ОСОБА_1. На її пропозицію в добровільному порядку здійснити поділ спірного автомобіля як спільного майна подружжя, сплативши грошову компенсацію в розмірі 1/2 його загальної вартості, відповідач відмовився.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2018 року, а саме: арешт на транспортний засіб "MERSEDES-BENZ", модель SPRINTER 311 CDI 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_3, який зареєстрований за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що виплачена відповідачу одноразова грошова допомога за своєю природою та призначенням не відноситься до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя в розумінні частини 2 статті 61 СК України, а тому така грошова допомога не є об'єктом поділу майна подружжя. Місцевий суд дійшов до висновку про те, що спірний автомобіль є особистою власністю ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 СК України, оскільки набутий за особисті кошти останнього.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6

Здійснено поділ спільного майна подружжя шляхом виділення ОСОБА_1 у власність автомобіль "MERSEDES-BENZ", модель SPRINTER 311 CDI, 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі, рама) WDB НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, вартість якого за договором купівлі-продажу транспортного засобу складає 73 933 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію у розмірі 36 966 грн 50 коп., що становить Ѕ вартості автомобіля за договором купівлі-продажу транспортного засобу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, частково задовольняючи позов ОСОБА_6, виходив з презумпції рівності часток подружжя, яка покладається в основу суб'єктивного права одного з подружжя на поділ майна, що перебуває у праві спільної сумісної власності.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року та залишити в силі рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2019 року.

В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що отримана ним одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням інвалідності, яку він отримав під час виконання обов'язків військової служби, не відноситься до об'єктів права спільної сумісної власності, так як не являється заробітною платою, стипендією, пенсією, а також не відноситься до поняття інших доходів, одержаних одним із подружжя.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року необхідно відмовити з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судами встановлено, що 14 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією відповідного свідоцтва.

ОСОБА_1 перебував на військовому обліку і брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується копіями військового квитка та довідки № 798 від 24 лютого 2017 року.

За результатами огляду відповідача ВЛК психоневрологічного профілю ВМКЦ Західного регіону, 18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а також встановлено причинний зв'язок між захворюванням та здійснюваним вказаною особою захистом Батьківщини. Відповідач визнаний особою з інвалідністю 3 групи і таким, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, а також для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19 березня 2018 року за № 3/6/736 відповідача повідомлено про прийняття 16 березня 2018 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 252 600 грн із виплатою цієї суми у квітні 2018 року.

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1, наданої за період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року, вбачається, що 13 квітня 2018 року на рахунок відповідача зараховано 252 600 грн одноразової грошової допомоги, згідно наказу Сумського ОВК № 127 від 05 квітня 2018 року; після проведеної транзакції залишок на рахунку відповідача склав 251 337 грн; 17 квітня 2018 року у місті Умань з рахунку відповідача знято кошти у розмірі 190 тис. грн.

Цього ж дня - 17 квітня 2018 року відповідач на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу 7142/2018/903307 придбав у ОСОБА_8 спірний автомобіль, вартість якого за домовленістю сторін склала 73 933 грн. Договір купівлі-продажу був оформлений і підписаний сторонами у Сервісному центрі 7142 РСЦ МВС у Черкаській області у присутності адміністратора, який перевірив відповідність інформації, внесеної до цього договору документам, які надані сторонами договору.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, спірний автомобіль 17 квітня 2018 року зареєстрований за відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

За змістом статей 3 60 63 70 74 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року в справі № 6-843цс17, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Таким чином, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. У тому разі, якщо майно набувається у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, то воно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року в справі за № 6-2641цс15.

Відповідно до частини 6 статті 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

У пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначено, що якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до частини 6 статті 57 СК України може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Верховний Суд не може погодитися з доводами касаційної скарги про те, що отримані ОСОБА_1 кошти у вигляді виплаченої одноразової грошової допомоги у розмірі 252 600 грн є його особистою приватною власністю, а тому придбане за них майно не підлягає поділу, оскільки не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі № 14-351цс18 одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена статтею 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відноситься до соціальних виплат.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дійсно унормовано, що одноразова грошова допомога у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що вказані кошти отримані ним у зв'язку із встановленням йому інвалідності, а тому є його особистою власністю, не ґрунтуються на чинному законодавстві України, оскільки зазначений вище закон не визначає правову природу одноразової грошової допомоги у разі інвалідності як страхової суми або іншого виду майна, яке згідно зі статтею 57 СК України є особистою приватною власністю одного з подружжя.

Із оскаржуваної постанови апеляційного суду, доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов