Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.04.2019 року у справі №385/706/18

Ухвала

Іменем України

15 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 385/706/18

провадження № 61-6942ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня

2018 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого

2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 березня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі

391 500 грн, що еквівалентно 15 тис. доларів США.

В обґрунтування свого позову зазначив, що у травні 2015 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір позики, на виконання якого останній отримав грошові кошти в сумі 15 тис. доларів США та зобов'язався їх повернути, що підтверджується складеною відповідачем розпискою. Оскільки договором не було передбачено строк повернення позики, у травні 2018 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення позики протягом семи днів. Відповідач свої зобов'язання по поверненню позики не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області

від 29 серпня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 391 500 грн

боргу за договором позики та суму сплаченого позивачем судового збору

3 915 грн.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого

2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області

від 29 серпня 2018 року скасовано.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 борг за договором позики в сумі 319 500
грн та компенсацію судового збору - 3 915 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених під час апеляційного розгляду.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року заяву ОСОБА_5 задоволено.

Виправлено арифметичну помилку в резолютивній частині постанови Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2019 року у цивільній справі № 385/706/18, зазначивши в абзаці четвертому резолютивної частини замість помилково вказаної стягуваної суми боргу 319 500 грн, правильну суму - 391 500 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4

від 28 березня 2019 року, в якій заявник просить скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня

2018 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого

2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 березня

2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявник також просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на його пропуск у зв'язку з тим, що повний текст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 лютого 2019 року.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення

заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим,

що суд апеляційної інстанції не вправі змінювати порядок розгляду справи, виправлення описок чи арифметичних помилок у тексті рішення не повинні змінювати самого рішення по суті.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши апеляційний перегляд справи, встановив, що між сторонами був укладений договір позики, строк виконання позичальником зобов'язання щодо повернення суми заборгованості визначено не було, позивач надіслав відповідачу вимогу 24 травня 2018 року, але ОСОБА_4 заборгованість за договором позики не повернув. Наявність невиконаного відповідачем зобов'язання, всупереч умов укладеного ними договору, дає право позивачу на вимогу про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог статей 525, 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На підставі належним чином оцінених доказів суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 не виконав своїх зобов'язань за договором позики щодо повернення на користь

ОСОБА_5 отриманої суми позики.

Твердження заявника що судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про виправлення описки ухвалено нове рішення відхиляється, оскільки вказаною ухвалою виправлено арифметичну помилку та правильно зазначено стягнуту суми боргу, розмір якої встановлено за результатами розгляду справи.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання процесуальних норм при розгляді справи не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_4 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня

2018 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого

2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 березня

2019 рокує є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного впровадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку

на касаційне оскарження рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2019 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження

рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області

від 29 серпня 2018 року та постанови Кропивницького апеляційного суду

від 22 лютого 2019 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 лютого 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта